Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1715/2025 Справа № 641/8673/25
13 листопада 2025 року м.Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150001191 від 09.11.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, (злочину) - передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До суду надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий посилається на те, що В провадженні СВ відділу поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150001191 від 09.11.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, (злочину) - передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
09.11.2025 о 16:52 год., до ЧЧ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення, про те, що з адреси: АДРЕСА_1 до ДУ Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМНУ" з проникаючим пораненням грудної клітини доставлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.11.2025 заява про кримінальне правопорушення була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025221150001191 від 09.11.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, (злочину) - передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
09.11.2025 в період часу з 22:01 год. до 22:40 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: жіночій халат, сірого кольору з отвором під рукавом з лівої сторони, розміром 17х1мм. запаковану в картонну коробку та опечатано біркою з липкою стрічкою; кухонний ніж з білою рукояттю, розміром загальним 32 см., довжиною леза 18 см.,запаковано в паперовий конверт; жіноча коротка майка з нашаруванням РБК і з отвором з лівого боку, розміром 17х1 мм. запаковано до паперового конверту; мобільний телефон марки «Самсунг», моделі «Гєлаксі А31», ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , білого кольору, запаковано у сейф- пакет ІСR0048089; мобільний телефон марки «Самсунг», моделі «Гєлаксі Джей3», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 білого кольору, запаковано у сейф- пакет ІСR0048088; чоловічий халат, білого кольору з нашаруванням РБК біля правого карману, запаковано в картонну коробку;
Орган досудового розслідування вважає що вилучені речі, мають доказове значення у кримінальному провадженні, могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та є предметом або знаряддям вчинення злочину.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви про розгляд клопотання без їх участі , вимоги клопотання просили задовольнити в повному обсязі.
Власники майна в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно на яке орган досудового розслідування просить накласти арешт, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку слідчого судді, є достатньо підстав вважати, що вилучене майно, має доказове значення у кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження.
Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого, погоджене прокурором про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході огляду місця події 09.11.2025 в період часу з 22:01 до 22:40 за адресою: АДРЕСА_1 майно , а саме : жіночій халат, сірого кольору з отвором під рукавом з лівої сторони, розміром 17х1 мм. запаковану в картонну коробку та опечатано біркою з липкою стрічкою; чоловічий халат, білого кольору з нашаруванням РБК біля правого карману; кухонний ніж з білою рукояттю, розміром загальним 32 см., довжиною леза 18 см., запаковано в паперовий конверт; жіноча коротка майка з нашаруванням РБК і з отвором з лівого боку, розміром 17х1 мм. запаковано до паперового конверту; мобільний телефон марки «Самсунг», моделі «Гєлаксі А31», ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , білого кольору, що належить ОСОБА_6 , 1978 р.н., запакований у сейф-пакет ІСR0048089; мобільний телефон марки «Самсунг», моделі «Гєлаксі Джей3», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 білого кольору, що належить ОСОБА_5 , 1982 р.н., запакований у сейф-пакет ІСR0048088.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покладається на прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1