Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1724/2025 Справа № 641/8766/25
13 листопада 2025 року Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150001202 від 13.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До суду надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12025221150001202 від 13.11.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.11.2025 до ЧЧ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Х/о, надійшло повідомлення від оператора 102 про те, що 12.11.2025 о 17:13 поблизу будинку № 124, по вул. Георгія Тарасенка, що в Слобідському районі м. Харкова автомобіль "Skoda Fabia" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого пішохід отримав тілесні ушкодження.
В наслідок цієї події пішохід - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тілесними ушкодженнями, госпіталізований до Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги проф. ОСОБА_6 .
В ході проведення огляду місця події та транспортного засобу від 12.11.2025 поблизу будинку № 124 по по вул. Георгія Тарасенка, що в Слобідському районі м. Харкова, в період часу з 21:00 до 22:00, вилучено автомобіль «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 та як речовий доказ направлений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області, розташований за адресою: м. Харків вул. Григорія Сковороди (колишня Пушкінська), 107.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить - ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 .
13.11.2025 слідчим винесено постанову про визнання речового доказу автомобілю, а саме: «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 .
Автомобіль «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до ст. 98 КПК України, може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддями вчинення кримінального правопорушення, що зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, зазначений транспортний засіб, як речовий доказ, необхідний для проведення автотехнічної, трасологічної експертизи та інших автотехнічних експертиз з метою з'ясування технічного стану транспортного засобу, параметрів механізму дорожньо-транспортної події та дій учасників пригоди.
За таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України на даний час виникла необхідність в накладенні арешту на автомобіль «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучені транспортні засоби на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів відповідно до п. 20 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.01.2012.
Таким чином, необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене.
Прокурор вважає що вилучений автомобіль, має доказове значення у кримінальному провадженні, міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та є предметом вчинення злочину.
Прокурор та власники майна в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
Матеріли справи містять заяву прокурора про розгляд справи без його участі.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно на яке прокурор просить накласти арешт, клопотанні відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку суду, є достатньо підстав вважати, що вилучений автомобіль має доказове значення у кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження та проведення експертного дослідження.
Крім того, слід зазначити що місцем зберігання автомобіля слід визначити майданчик тимчасового тримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області.
Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди майно, а саме: на автомобіль «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження.
Місцем зберігання автомобілю «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 визначити майданчик тимчасового тримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 107.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покладається на прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1