Справа №567/1605/25
Провадження №2/567/665/25
03 листопада 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Остроголова О.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ "Бізнес позика" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 468,64 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 17.08.2021 р. між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 116085-КВ1-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписано у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". ТОВ "Бізнес позика" 17.08.2021 р. направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 116085-КВ1-005 про надання кредиту. 17.08.2021 р. ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №116085-КВ1-005 про надання кредиту на умовах визначених офертою. Таким чином, 17.08.2021р. між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 116085-КВ1-005 про надання кредиту у розмірі 18 000 грн., на умовах строковості, поворотності, платності. Строк кредиту - 24 тижні, відсоткова ставка становить 0,86586301 % за кожний день користування кредитом.
Згідно додаткової угоди №1 від 30.10.2021 ТОВ "Бізнес позика" додатково надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 12 000 грн.
ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі, передбаченому умовами договору.
В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив виникнення заборгованості, розмір якої станом на 08.08.2025 року становить 25 468,64 грн., яка складається з: 15 329,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10139,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Зазначає, що відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та закону.
За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 25 468,64 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою суду від 17.09.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Інших процесуальних дій не вчинялося.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданому до суду клопотанні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки Острозької міської ради Рівненської області від 16.09.2025 р. зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За клопотанням представника позивача з урахуванням положень ст.ст.280-282 ЦПК України, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 17.08.2021 року між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 116085-КВ1-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний відповідачкою у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (а.с.24-25).
17.08.2021 року ТОВ "Бізнес позика" направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №116085-КВ1-005 про надання кредиту (а.с.26-27).
17.08.2021 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 116085-КВ1-005 про надання кредиту на умовах визначених офертою (а.с.28-29).
Таким чином, 17.08.2021 року між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 116085-КВ1-005 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 кредитного договору ТОВ "Бізнес позика" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 18 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Строк кредиту - 24 тижні, процентна ставка - 0,86586301% в день (фіксована).
Відповідно до п.2 кредитного договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Також сторонами в кредитному договорі погоджено "Графік платежів", відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником коштів.
30.10.2021 р. ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту №116085-КВ1-005 від 17.08.2021 р., згідно умов якої сума кредиту збільшена на 12 000 грн. Після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту становитиме 27 002,30 грн. Строк кредиту продовжено на 74 дні (а.с.32-37).
ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 18 000 грн. та 12 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (який було вказано позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується платіжними дорученнями №420788410 від 02.07.2021 р., №457655106 від 30.10.2021 р. та випискою по рахунку відповідача за період 17.08.2021 р. - 16.04.2022 р., з якої вбачається, що 17.08.2021 р. на рахунок відповідача зараховано грошові кошти в сумі 18000 грн. та 30.10.2021 р. - в сумі 12 000 грн. (а.с.41-42, 79-85).
Банківська картку № НОМЕР_2 , на яку було перераховано кредитні кошти, було емітовано на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ "Приватбанк" від 30.09.2025 р. (а.с.78).
При цьому суд враховує, що відповідач мав доступ до свого рахунку, а відтак мав можливість надати суду виписку зі свого рахунку на підтвердження надходження (не надходження) коштів від кредитора на виконання укладеного договору, його розміру, або ж підтвердження виконання своїх зобов'язань за даним договором та внесення коштів на погашення заборгованості.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Вищенаведене узгоджується з правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 р. у справі №404/502/18, від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19, від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.
Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ЦПК України.
Згідно ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора. Укладення між сторонами вищевказаного правочину відповідачем в порядку, передбаченому законом не оспорюється та підтверджується належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ "Бізнес позика".
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Так як умови договорів приєднання розробляються банком/фінансовою установою, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк/фінансова установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку/фінансової установи) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено обов'язок з повернення кредитних коштів, що підтверджується випискою по рахунку боржника та розрахунком заборгованості, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення частини позики, що залишилася в розмірі 15 329,14 грн. (18 000 грн. + 12 000 грн. = 30 000 грн.; 30 000 грн. - 498,02 грн. (сплачено 01.10.2021 р.) - 2 003,44 грн. (сплачено 19.10.2021 р.) - 496, 24 грн. (сплачено 26.10.2021 р.) - 849,70 грн. (сплачено 06.12.2021 р.) - 1 706,15 грн. (сплачено 10.12.2021р.) - 1 432,73 грн. (сплачено 28.12.2021 р.) - 1 860,22 грн. (сплачено 10.01.2022 р.) - 4424,36 грн. (сплачено 08.02.2022 р.) - 1 400 грн. = 15 329,14 грн.) та сплати відсотків.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно розрахунку заборгованості, визначеної позивачем та не спростованої відповідачем, борг ОСОБА_1 зі сплати відсотків за користування кредитом становить 10 139,50 грн. та на даний час не сплачений, а відтак вказана сума також підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір заборгованості (за тілом кредиту та нарахованими відсотками), а відтак наданий банком розрахунок заборгованості, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
Водночас, при вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідач здійснював погашення заборгованості за отриманим кредитом, однак здійснювані ним платежі були не регулярними та в недостатньому розмірі.
Таким чином, зробивши часткові оплати з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 23 лютого 2020 року по справі №127/23910/14-ц.
При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку банку не повернуті, та згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх користування.
З врахуванням наведеного, сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача становить 25 468,64 грн., з яких 15 329,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 139,50 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, -
Позов ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВ «Бізнес позика» (юридична адреса: м.Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, індекс 011334, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором про надання кредиту № 116085-КВ1-005 від 17.08.2021 року в розмірі 25 468 (двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.11.2025 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.