Справа № 545/3299/25
Провадження № 2/545/2040/25
"12" листопада 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Мамишевої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник ТОВ «Глобал Спліт» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 41484,77 грн., а також понесені судові витрати.
В обґрунтування зазначив, що 21.08.2020 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено комплексний договір №1/3976677. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти в розмірі 33897 грн., а позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує.
Також, згідно з умовами договору факторингу АТ «Креді Агріколь Банк» відступило право вимоги за кредитним договорами укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «Оптіма Факторинг», відповідно ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило право вимоги до ТОВ «Глобал Спліт», а відтак позивачем набуто право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором до відповідача, яку і просить стягнути.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.98).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, до суду направив клопотання, в якому просив проводити розгляд справи у його відсутність, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, була належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи. Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 21.08.2020 між АТ "Креді Анріколь Банк" та ОСОБА_1 та ПрАТ «МетЛайф» в інтересах якого діє АТ "Креді Анріколь Банк" на підставі договору доручення № ІІМА-33/2012 від 05.11.2012 на здійснення юридичною особою посередницької діяльності у сфері страхування життя в якості страхового агента, було укладено комплексний договір №1/3976677, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 33897 гривень строком на 48 місяців - з 21.08.2020 до 20.08.2024.
За користування кредитом позичальник сплачує: процентну винагороду щомісячно в розмірі 15% річних (фіксована процентна ставка); комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,30% у місяць від суми кредиту (п.1.3.1, п.1.3.2).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості в Банку.
Відповідно до платіжної інструкції №32600539-1 АТ «Креді Агріколь Банк» надало кредит за вищенаведеним договором у розмірі 30000,00 грн та згідно платіжної інструкції №32600539-3 перерахувало 3897 грн. страхового внеску (а.с.41-зворот а.с.41).
У виписці по кредиту за період 21.08.2020-15.09.2023 підтверджено видачу АТ «Креді Агріколь Банк» кредиту ОСОБА_1 та користування рахунком (а.с.20-30).
29.08.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Глобал Спліт» (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги №4-2023 відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені Договором (а.с.11-14).
Згідно Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги №4-2023 від 29 серпня 2023 року відбулась передача права вимоги за кредитним договором №1/3976677 від 21.08.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (зворот а.с.81).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Отже, ТОВ «Глобал Спліт» за договором про відступлення права вимоги №4-2023 від 29.08.2023 набуло право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за вищенаведеним договором.
Щодо стягнення заборгованості за договором №1/3976677 від 21.08.2020.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 15.07.2025 загальна заборгованість складає 41484,77 грн., що складається з 21480,11 грн. - основний борг, 5191,69 грн. - відсотки, 14812,97 грн. - комісія (а.с.19).
Оскільки доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, а відтак, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору.
Стосовно підстав нарахування комісії, суд враховує наступне.
Згідно з п.1.3.2 Договору позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,30% у місяць від суми кредиту. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування Позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасні сплати платежів тощо.
Отже, під «обслуговуванням кредитної заборгованості» сторони визначили надання інформаційно-консультаційних послуг, тобто надання споживачу інформації без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.
За змістом пункту четвертого частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п. 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ від 08.06.2017 №49, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Тоді як комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.1 та ч.2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин суд вважає, що п.п. 1.3.2 Кредитного договору фактично встановлено плату за надання позичальниці інформації щодо її кредиту, безоплатність надання якої визначена Законом.
Отже, за правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» такі умови кредитування є нікчемними, а тому в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в розмірі 14812,97 грн. слід відмовити за безпідставністю.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором №1/3976677 від 21.08.2020 у розмірі 26671,80 грн., що складається з наступного: прострочена заборгованість за основним боргом - 21480,11 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 5191,69 грн.
В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією за договором №1/3976677 від 21.08.2020 суд відмовляє.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу про стягнення 41484,77 грн., позов задоволений на суму 26671,80 грн., тобто на 64,29 %.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1557,36 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 354 ЦПК України,
вирішив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (ЄДРПОУ 41904846, адреса місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 5-Б, оф.5, м. Київ, 01033) заборгованість за кредитним договором №1/3976677 від 21.08.2020 у розмірі 26671,80 грн. та 1557,36 грн. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Любчик