Дата документу 13.11.2025Справа № 552/2457/25
Провадження № 2/554/3359/2025
13 листопада 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
при секретарі - Гуренко Д.В.,
за участю представника відповідача - Рясного В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції впорядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27.03.2025 року до Київського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Київського районного суду міста Полтави від 08.04.2025 року справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Полтави.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 23.04.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає наступне. 02.10.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1281-4288 Кредитний договір.
Відповідно до умов Кредитного договору сума кредиту - 15 000,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 15 днів, знижена процентна ставка - 2,50% в день, стандартна процентна ставка - 3,00% в день.
Додатковою угодою № 1 від 04.10.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1281-4288 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн.
Таким чином, загальна сума наданого кредиту (тіло кредиту) становить 18 000,00 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, перерахувавши Відповідачу кредитні кошти через систему платежів LiqPay на картковий рахунок, вказаний Відповідачем в особистому кабінеті.
Проте, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, положенням статей 525, 526, 530, 536, 610, 612, 1048, 1054 Цивільного кодексу України та статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю та не сплатив проценти за користування кредитом.
З урахуванням цього Позивач просить суд стягнути з Відповідача 90 000,00 грн, з яких:
- прострочена заборгованість за кредитом - 18 000,00 грн;
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 72 000,00 грн.
21.08.2025 року представником Відповідача Рясним Владиславом Денисовичем надано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні.
В обґрунтування своєї позиції представник Відповідача зазначає, що розмір нарахованих процентів у розмірі 72 000,00 грн є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки перевищує тіло кредиту (18 000,00 грн) у чотири рази, що є непропорційно великою сумою компенсації.
Нарахування процентів здійснено поза межами строку дії договору (300 днів, тобто до 27.07.2024 року).
Договір містить кілька видів процентної ставки за користування кредитом (стандартна, знижена, пільгова), які застосовуються з першого дня видачі кредиту залежно від належного або неналежного виконання Відповідачем обов'язку зі сплати процентів, що має ознаки прихованої міри відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та суперечить положенням цивільного закону про відповідальність.
Встановлений Позивачем розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки суперечить встановленим обмеженням статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої сукупна сума неустойки (штраф, пеня) не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Судом встановлено, що факт укладення між сторонами Кредитного договору № 1281-4288 від 02.10.2023 року та факт надання Відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 18 000,00 грн підтверджується матеріалами справи та Відповідачем не спростовується.
Таким чином, обов'язок Відповідача повернути отримані кредитні кошти у розмірі 18 000,00 грн є безспірним та таким, що підлягає стягненню.
Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 72 000,00 грн.
Суд вважає доводи представника Відповідача щодо необґрунтованості та несправедливості нарахування зазначеної суми процентів обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2.8 Кредитного договору строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту Позичальнику, тобто до 27.07.2024 року.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач здійснював нарахування процентів до лютого 2025 року, тобто поза межами встановленого договором строку кредитування (300 днів).
Таким чином, нарахування Позивачем процентів за користування кредитом після 27.07.2024 року є необґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими.
Частиною другою статті 18 вказаного Закону передбачено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
У даному випадку заявлена Позивачем до стягнення сума процентів (72 000,00 грн) у чотири рази перевищує тіло кредиту (18 000,00 грн), що становить 400% від отриманих Відповідачем коштів та значно перевищує встановлене законодавством обмеження у 50%.
Суд вважає, що нарахування такої суми процентів суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Суд вважає, що встановлений Позивачем розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання (2-3% на день), який у результаті становить 72 000,00 грн, суперечить встановленим обмеженням статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки значно перевищує половину суми, одержаної споживачем за договором (18 000,00 грн / 2 = 9 000,00 грн).
Аналізуючи умови Кредитного договору, суд встановив, що договір передбачає різні види процентної ставки (стандартна - 3%, знижена - 2%, пільгова - 2,50%), розмір яких залежить від належного або неналежного виконання Відповідачем обов'язку зі сплати процентів на кінець заявленого строку.
Такий підхід, за якого у разі несплати процентів у встановлений строк їх розмір підвищується, фактично має ознаки прихованої міри відповідальності за порушення грошового зобов'язання, що суперечить положенням цивільного законодавства про відповідальність та забезпечення виконання зобов'язання.
Суд зазначає, що Позивач, іменуючи підвищені платежі «процентами за користування кредитом», фактично застосовує приховану форму неустойки, яка не відповідає вимогам законодавства та спрямована на обхід встановлених законом обмежень щодо відповідальності споживача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.
З Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 18 000,00 грн.
У стягненні простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 72 000,00 грн слід відмовити повністю, оскільки нарахування процентів здійснено поза межами встановленого договором строку кредитування, розмір нарахованих процентів є непропорційно великим та суперечить статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», сума нарахованих процентів перевищує встановлені статтею 21 Закону України «Про споживче кредитування» обмеження, умови договору щодо нарахування процентів є несправедливими та мають ознаки прихованої міри відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на суму 18 000,00 грн із заявлених 90 000,00 грн, що становить 20%), судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно до задоволених вимог 484,48 грн. (2 422,40 грн ? 20% = 484,48).
Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 525,526,530,625,1048,1050,1054, ЦК України, статтями 2, 3, 10, 11, 18, 81, 89, 129, 141, 258-263, 268, 274-280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість за Кредитним договором № 1281-4288 від 02.10.2023 року у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 72 000,00 грн відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи проводився без повідомлення (виклику) учасників справи, або учасник справи не з'явився в судове засідання, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Тімошенко