Дата документу 10.11.2025Справа № 554/10268/25
Провадження № 2/554/4235/2025
10 листопада 2025 року м. Полтава
Шевченківського районний суд міста Полтави у складі:
головуючого-судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2025 року представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 169737381 від 09.05.2020 року у розмірі 47 682,66 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначає, що 09.05.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 169737381 на суму 15 430,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора CD599Q4P.
Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Згідно умов Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 15 430,00 грн. 09.05.2020 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні Кредитного договору.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 47 682,66 грн., яка складається з: 13 376,25 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 34 306,41 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Ухвалою суду від 15.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
25.07.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Жупинського М.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що до матеріалів позовної заяви не додано підписаного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» Реєстру прав вимог, згідно якого
до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло б право вимоги до ОСОБА_1 .
Не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором №899793787 від 09 травня 2020 року наданий позивачем витяг з Реєстру боржників № 104 від 20.10.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, зважаючи на те, що у цьому витягу зазначені лише прізвище позичальника, номер і дата кредитного договору та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч.1 ст. 517 ЦК України. Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2018 року передало ТОВ «Таліон Плюс» неіснуюче право грошової вимоги до відповідача за неіснуючим на день укладення договору факторингу кредитним договором №899793787 від 09.05.2020 року та без надання доказів набуття ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до відповідача.
Таким чином, з врахуванням факту передачі ТОВ «Таліон Плюс» ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та передачею ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» неіснуючого права вимоги до відповідача, у позивача відсутнє право вимоги про стягнення грошових коштів за кредитним договором №899793787 від 09.05.2020 року, неіснуюче право вимоги за яким первісно було передано 28.11.2018 року, за два роки до укладення кредитного договору.
Крім того, права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги
(майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор. При цьому, на майбутнє можуть передаватись тільки конкретно визначені, індивідуалізовані права вимоги за конкретними зобов'язаннями, підтвердженими належними доказами. При цьому не враховано, що на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», боргові зобов'язання за кредитним договором №899793787 від 09.05.2020 року ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору. Включення ОСОБА_1 до реєстру прав вимог до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та в подальшому до договорів факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, та №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року є безпідставним.
Належних доказів, які б свідчили, що до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №899793787 від 09.05.2020 року, позивачем не надано.
Крім того, представник зазначає, що за умовами кредитного договору №899793787 від 09.05.2020 року сторони встановили строк кредитування 8 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1.11% в день.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Відтак, розмір відсотків відповідно до умов кредитного договору №899793787 від 09.05.2020 року становить 1370,16 грн. за період з 09.05.2020 року по 17.05.2020 року включно, виходячи з розрахунку: 15 430,00 грн. (тіло кредиту) х 1,11 % (відсотки від фактичного залишку кредиту х 8 днів (строк позики).
Вказаний розмір процентів підтверджується графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною кредитного договору №899793787 від 09.05.2020 року. Згідно графіка розрахунків сукупна вартість кредиту складає 16 800,16 грн., в тому числі проценти за користування кредитом 1370,16 грн. Таким чином, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі частини першої статті 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень частини другої статті 625 ЦК України». За таких підстав нарахування відповідачу процентів за межами 8-ти денного строку кредитування є безпідставним.
Щодо витрат позивача на правову допомогу, то заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн. не є співмірними зі складністю справи, не відповідають часу, затраченому на підготовку позовної заяви та обсягу виконаних робіт, а тому в задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн. має бути відмовлено (а.с.103-110).
05.08.2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Хлопкової М.С. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник зазначає, що на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,11 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (п. 1.3.).
Згідно Додаткової угоди від 17.05.2020 року до Договору № 169737381 від 09.05.2020 року сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором на десять днів. Починаючи з 17.05.2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 1,32 відсотків в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди.
27.05.2020 року Додатковою угодою сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 169737381 від 09.05.2020 року на наступних десять днів. Таким чином, позичальник сплачує за користування кредитом 1,05 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди.
06.06.2020 року Додатковою угодою сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 169737381 від 09.05.2020 року на наступних десять днів. Таким чином, позичальник сплачує за користування кредитом 1,05 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди.
16.06.2020 року Додатковою угодою сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 169737381 від 09.05.2020 року на наступних десять днів. Таким чином, позичальник сплачує за користування кредитом 1,05 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди.
26.06.2020 року Додатковою угодою сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 169737381 від 09.05.2020 року на наступних чотирнадцять днів. Таким чином, Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,92 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди.
Починаючи з 10.07.2020 року, позичальник сплачує за користування Кредитом 0,66 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди згідно Додаткової угоди від 10.07.2020 року до Договору № 169737381 від 09.05.2020 року.
26.07.2020 року Додатковою угодою сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю
виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 169737381 від 09.05.2020 року на наступних двадцять два дні. Таким чином, позичальник сплачує за користування Кредитом 0,66 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди.
Починаючи з 17.08.2020 року, позичальник сплачує за користування Кредитом 0,66 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди від 18.08.2020 року до Договору № 169737381 від 09.05.2020 року.
01.09.2020 року Додатковою угодою сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 169737381 від 09.05.2020 року на наступних чотирнадцять днів. Таким чином, Позичальник сплачує за користування Кредитом 0,66 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди.
18.09.2020 року нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.
Відповідно до п. 1.4. у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).
Зазначають, що згідно з матеріалами справи відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача вказує, що 28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року строк дії цього Договору закінчується 28.11.2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод:№19 від 28.11.2019 р, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року
Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 року по 31.12.2024 року.
20.10.2020 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 104 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 37 677,06 грн.
Відповідач неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. Насправді ж право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід'ємною частиною договору факторингу.
Враховуючи викладене, позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Висновок відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу.
31.08.2023 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 47 682,66 грн.
Таким чином, згідно з п. 2.1 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - прийняти їх та передати грошові кошти Клієнту на умовах договору. Відповідно до п. 1.3 та п. 1.5 цього договору, право вимоги стосується всіх прав Клієнта за Кредитними договорами і фіксується у Реєстрах прав вимоги.
Витяг з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року підтверджує, що право вимоги за Кредитним договором № 169737381 від 09.05.2020 року відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на законних підставах, а передача права вимоги відбулося відповідно до умов Договору факторингу. Оскільки строк дії цього договору був продовжений додатковими угодами до 2024 року, а передача права вимоги здійснена на підставі Реєстру прав вимоги № 11, відступлення відбулося в межах чинного на той момент зобов'язання. Таким чином, перехід права вимоги є правомірним і відповідає умовам договору.
Висновки представника відповідача суперечать фактичним обставинам справи та правовій природі договору факторингу, зокрема те, що усі укладені договори факторингу пов'язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами реєстру прав вимог.
Враховуючи наведене, укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 09.05.2020 року не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 169737381 від 09.05.2020 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі Реєстру, який оформлений належним чином (а.с.111-138).
Ухвалою суду від 18.09.2025 року витребувано в АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570): інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка НОМЕР_1; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_1, у період з період з 09.05.2020 по 14.05.2020 у сумі 15 430,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_1 , за період з 09.05.2020 по 14.05.2020 у сумі 15 430,00 грн, витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника) повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_1, витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_1. У випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_1 не належить Позичальнику, витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_1 .
Представник позивача до суду не з'явився, позивач надав заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.05.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 169737381 на суму 15 430,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора CD599Q4P.
Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 15 430 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику (а.с.38-39).
Згідно умов Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 15 430,00 грн. 09.05.2020 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні Кредитного договору(а.с.38-39).
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року (а.с.72-73).
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.78-79).
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу клієнт (Первісний кредитор) зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 104 від 20.10.2020 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (а.с.72-73).
Розділом 2 Договору факторингу визначено, що ТОВ «Таліон Плюс»зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «Таліон Плюс» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом. 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором (а.с.64-67)
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 47 682,66 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі боржників № б/н від 04.06.2025 року до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 47 682,66 грн., яка складається з: 13 376,25 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 34 306,41 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.52-54).
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18)).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Тобто договір факторингу є договором відступлення права вимоги у грошовому зобов'язанні, на підставі якого відбувається відповідна заміна кредитора в обсязі прав, що належали первісному кредитору на момент переходу цих прав.
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Положеннями статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Усі наявні у матеріалах справи договори факторингу передбачають перехід права вимоги до боржників у повному обсязі від первісного кредитора до правонаступника з дня підписання відповідного Реєстру прав вимоги.
Крім того, відповідно до статті 204 ЦК України у цивільних правовідносинах діє презумпція правомірності правочину.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).
Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Підписані їх сторонами Договори факторингу та Реєстри прав вимоги до боржника є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Матеріали справи не містять доказів нікчемності або визнання недійсними наявних у матеріалах справи договорів факторингу щодо відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 169737381 від 09.05.2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , а тому висновки представника відповідача про недоведеність факту переходу прав кредитора у спірному зобов'язанні до позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, які підтверджено належними та допустимими доказами у справі.
Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» з урахуванням внесених до нього змін діяв як на час укладення спірного кредитного договору з відповідачем - 09.05.2020 року, так і на час підписання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» Реєстру прав вимоги, а відповідно до пункту 4.1. цього договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку.
Таким чином, права кредитора за спірним кредитним договором перейшли до ТОВ «Таліон плюс» 20.10.2020 року - після виникнення права вимоги первісного кредитора до боржника ОСОБА_1 , та відповідно в порядку подальшого правонаступництва таке право було набуте позивачем ТОВ «Юніт Капітал» за договорами, презумпція правомірності яких на час розгляду справи в суді не була спростована.
За загальними правилами, передбаченими статтями 526-530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами та в установлений строк (термін).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До правовідносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Право кредитодавця на одержання процентів за кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором, передбачено також частиною першою статті 1048, статтею 1056-1 ЦК України.
По справі встановлено, що при укладенні спірного кредитного договору відповідач був належним чином повідомленим про умови кредитування, у тому числі щодо процентної ставки за кредитом, порядку її обчислення та сплати процентів, реальної річної процентної ставки, та погодив такі умови, підписавши договір шляхом проставляння електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно частини третьої статті 207 ЦК України, пунктів 6, 12 частини першої статті 3, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» відповідає письмовій формі кредитного договору.
За своєю правовою природою проценти за кредитом входять до складу кредитного зобов'язання та обов'язок позичальника сплатити проценти за надані йому грошові кошти (кредит) є істотною умовою кредитного договору відповідно до Цивільного кодексу України та вимог статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,11 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (п. 1.3.).
Додатковими угодами від 17.05.2020 року, 27.05.2020 року, 06.06.2020 року, 16.06.2020 року, 26.06.2020 року, 26.07.2020 року, 01.09.2020 року строк кредитного договору було продовжено.
Відповідно до п. 1.4. у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).
Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором кредиту, належним чином не виконав, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1. п.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.49-50), копію додаткової угоди № 25770558095 до договору про надання правової допомоги від 05.06.2025 року (а.с.48), копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 року (а.с.47), копію протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги (а.с.50 зворот).
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Юніт Капітал» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 3 000 грн.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору, у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.526, 527, 530, 625 ЦК України, ст.ст.141,263-265,354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул.Рогнідинська 4А оф. 10 м. Київ 01024, код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 169737381 від 09.05.2020 року у розмірі 47 682,66 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул.Рогнідинська 4А оф. 10 м. Київ 01024, код ЄДРПОУ 43541163, судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2 422,40 гривень та 3 000,00 гривень витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повно го судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10, 01024, код ЄДРПОУ 43541163;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Суддя А.М.Чуванова