Іменем України
13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/123/25
адміністративне провадження № П/990/123/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого-судді - Мацедонської В.Е.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧІВ
31 березня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач 1; ВРП), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач 2; ВККС), в якому просив:
- визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови від розгляду запиту на отримання публічної інформації щодо ОСОБА_2 від 27 лютого 2025 року в порядку і терміни, передбачені Законом України «Про доступ до публічної служби»;
-зобов'язати Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести розгляд запиту на отримання публічної інформації щодо ОСОБА_2 від 27 лютого 2025 року в порядку і терміни, передбачені Законом України «Про доступ до публічної служби»;
-стягнути з Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 487000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із запитом на отримання публічної інформації, в якому на підставі та в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації», просив надати інформацію та копії документів про дату зарахування в 2025 році ОСОБА_2 в штат суддів Франківського районного суду м. Львова.
Позивач також зазначає, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначено п'ятиденний строк розгляду запиту про надання інформації, проте ні Вищою радою правосуддя, ні Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у визначений законом строк запитувану інформацію не надано, як і не надано відповідної правової оцінки в межах наданих повноважень щодо особи ОСОБА_2 (зокрема, правової оцінки діянням особи ОСОБА_2 під час перебування на посаді судді Франківського районного суду м. Львова).
До того ж позивач зазначає, що протиправна бездіяльність відповідачів завдала йому моральну шкоду в розмірі 487000 грн, відшкодування якої є загальноприйнятою практикою Європейського суду з прав людини.
Таким чином, позивач уважає, що Держава Україна в особі Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинна її відшкодувати.
21 квітня 2025 року на адресу Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначає про те, що до ВРП надійшов запит позивача від 26 лютого 2025 року (вх. дата 03 березня 2025 року, вх. №26/1/16-25).
Зазначений запит позивача був розглянутий в порядку, визначеному законодавством. Відповідь була надіслана листом секретаріату ВРП від 06 березня 2025 року № 4105/0/9-25 на поштову адресу ОСОБА_1 , але позивач не забрав лист від ВРП з пошти і останній повернувся до ВРП за закінченням строку зберігання. Крім того, зазначений лист був направлений ВРП на електронну пошту позивача.
З підстав наведеного відповідач 1 зазначає, що доводи позивача щодо протиправних дій ВРП з приводу відмови у розгляді запиту позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Крім того, незгода позивача з відповіддю ВРП не свідчить про порушення ВРП законодавства України.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, відповідач 1 вказує про те, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів щодо заподіяння йому моральної/матеріальної шкоди та не зазначив, в чому полягала протиправна поведінка ВРП, адже ВРП діяла в межах та в спосіб, визначений законодавством.
21 квітня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив від ВККС на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
Відповідач 2 вказує про те, що позивач направив до ВККС інформаційний запит від 26 лютого 2025 року ( вх. дата 05 березня 2025 року, вх. № 27пі-Ко-196/25), в якому просив надати інформацію та копії документів про дату зарахування в 2025 році ОСОБА_2 в штат суддів Франківського районного суду міста Львова.
ВККС в строки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації», 11 березня 2025 року, за результатами розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 було надано відповідь № Ко-1428/25, в якій зазначено інформацію про дату зарахування в 2025 році ОСОБА_2 в штат суддів Франківського районного суду міста Львова та на підтвердження надано копію наказу Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2025 року №25/К «Про включення до штату та приступлення до виконання обов'язків судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 ».
Відповідно до реєстру відправки поштової кореспонденції від 12 березня 2025 року відповідь ВККС була направлена на поштову та електронну адресу позивача.
Отже, як зазначає відповідач 2, в межах своєї компетенції та у встановлені законодавством строки (5 робочих днів) позивачу було надано повну та вичерпну відповідь, а тому бездіяльність ВККС щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на його запит від 26 лютого 2025 року відсутня.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цій справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 24 квітня 2025 року на 16:30.
Судове засідання, призначене на 24 квітня 2025 року на 16:30 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Загороднюка А.Г., який входить до складу колегії, у відпустці, на підставі чого розгляд справи призначено на 15 травня 2025 року на 16:30.
Судове засідання, призначене на 15 травня 2025 року на 16:30 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Соколова В.М., який входить до складу колегії, у відрядженні, на підставі чого розгляд справи призначено на 09 червня 2025 року на 14:00.
Судове засідання, призначене на 09 червня 2025 року на 14:00 год., не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, який входить до складу колегії суддів, на підставі чого розгляд справи призначено на 18 серпня 2025 року на 15:00.
30 липня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, в якому позивач просив зобов'язати відповідачів надати належним чином оформлені копії документів, які підтверджують результати перевірки під час кваліфікаційного оцінювання соціальних навичок, професійної етики ОСОБА_2 з урахуванням індивідуально-психологічних властивостей зазначеної особи розуміти значення своїх дій під час виконання обов'язків судді, наслідком яких було створення умисних перешкод для проведення прощання неповнолітньої дитини з померлою матір'ю, проведення визнаної в суспільстві процедури перепоховання померлої громадянки Італійської Республіки.
01 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, в якому останній просить зобов'язати відповідачів надати Довідку про кількість суддів, що продовжують перебувати на посаді судді після звільнення за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів, яке було проведено задля очищення судової гілки влади в Україні; зобов'язати відповідачів надати довідку про кількість суддів, які в судовому порядку оскаржили звільнення з посади судді за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів.
08 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява від позивача про відвід судді Мацедонської В.Е.
На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, який входить до складу колегії суддів, 15 серпня 2025 року здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи, за результатом якого визначено склад колегії суддів: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Єресько Л.О., Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
Розгляд справи № 990/123/25 розпочато спочатку відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України. У судовому засіданні, яке відбулося 18 серпня 2025 року, визнано необґрунтованим відвід заявлений судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонській В.Е. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. від участі в розгляді справи №990/123/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. від участі у розгляді справи №990/123/25 відмовлено.
23 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії судді (Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М.) від участі в розгляді справи.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2025 року визнано необґрунтованим відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М.
Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М. від участі в розгляді справи №990/123/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В. М. від участі в розгляді справи №990/123/25 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2025 року справу призначено до розгляду на 03 листопада 2025 року о 14:00.
В судове засідання 03 листопада 2025 року позивач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду (том 2 а.с. 93-95, 119-120), для участі у режимі відеоконференції до Франківського районного суду м. Львова не прибув, уповноваженого представника не направив.
ВРП просила розгляд справи здійснювати без її представника.
У судовому засіданні, яке відбулося 03 листопада 2025 року Суд, ураховуючи суть і предмет зазначеного спору, неявку позивача (його представника), представника ВРП, а також клопотання представника ВККС, дійшов висновку про можливість завершити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у Суду матеріалів.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2025 року у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
27 лютого 2025 року ОСОБА_1 надіслав до ВРП та ВККС запит на отримання публічної інформації, в якому просив:
- надати інформацію про дату зарахування в 2025 році судді ОСОБА_2 , яка не пройшла кваліфікаційне оцінювання, що проводилось відкрито, результати якого було оприлюднено в засобах масової інформації, в штат суддів Франківського районного суду міста Львова;
- надати належним чином оформлені копії розпорядних документів, на підставі яких суддю ОСОБА_2 в 2025 році було зараховано в штат суддів Франківського районного суду міста Львова.
З посиланням на статтю 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» ОСОБА_1 просив надати відповідь протягом 5-ти робочих днів з дня отримання запиту.
Вказаний запит ВРП отримала 03 березня 2025 року вх. № 26/1/16-25 (підтверджується відбитком штампа вхідної кореспонденції (том 1 а.с. 72)), а ВККС вказаний запит отримала 05 березня 2025 року вх. № 27пі-Ко-196/25 (підтверджується відбитком штампа вхідної кореспонденції (том 1 а.с. 88)).
Матеріалами справи також встановлено, що ВРП 06 березня 2025 року листом №4105/0/9-25 надала ОСОБА_1 відповідь на його запит, у якому повідомила, що Франківський районний суд міста Львова листом від 17 лютого 2025 року №1/313/2025 (вх. № 1711/0/8-25 від 18 лютого 2025 року) повідомив Вищу раду правосуддя та скерував до відома копію наказу в.о. голови суду від 11 лютого 2025 року №25/К, яким скасовано наказ в.о. голови суду від 03 лютого 2020 року №20/к «Про виключення судді ОСОБА_2 зі штату суду» та вирішено вважати ОСОБА_2 такою, що включена в штат Франківського районного суду міста Львова з 04 лютого 2020 року (том 1 а.с. 73). До зазначеної відповіді ВРП додала копію наказу Франківського районного суду м. Львова від 11 лютого 2025 року №25/К «Про включення до штату та приступлення до виконання обов'язків судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 ».
Дана відповідь на запит ОСОБА_1 направлена ВРП 06 березня 2025 року на адресу, вказану ОСОБА_1 у зверненні - АДРЕСА_1 . Про що в матеріалах справи наявні: копія списку рекомендованих відправлень, поданих у відділення «Укрпошта», від 06 березня 2025 року (замовник - Вища рада правосуддя; куди (поштова адреса) - АДРЕСА_2 ; кому (найменування адресата) - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), копія фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» №E02Osw0phI від 06 березня 2025 року (том 1 а.с.74 на звороті). Також зазначений лист був направлений відповідачем 1 на електронну пошту позивача, вказану ОСОБА_1 у зверненні - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується скріншотом з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є у матеріалах справи (том 1 а.с. 76).
Окрім того, ВККС 11 березня 2025 року листом № Ко-1428/25 також надала ОСОБА_1 відповідь, в якій зазначено інформацію про дату зарахування в 2025 році ОСОБА_2 в штат суддів Франківського районного суду міста Львова та на підтвердження надано копію наказу Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2025 року № 25/К «Про включення до штату та приступлення до виконання обов'язків судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 »(том 1 а.с. 94-95).
Дана відповідь на запит ОСОБА_1 направлена ВККС 12 березня 2025 року на адресу, вказану ОСОБА_1 у зверненні - АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру відправки кореспонденції за 12 березня 2025 року (том 1 а.с. 86), а також на електронну адресу позивача, зазначену у запиті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с. 96).
Позивач, вказуючи про протиправну бездіяльність відповідачів, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України встановлено у статті 266 КАС України, згідно з пунктом 2 частини першої якої правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій чи бездіяльності, зокрема, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин другої, третьої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 40 Конституції України гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правовідносини щодо прав та обов'язків учасників справи регулюються Законом України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон №2657-XII), Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI), Законом України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі-Закон №1798-VIII), Законом України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), оскільки виникли з питань дотримання Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, як розпорядниками публічної інформації, права особи на доступ до публічної інформації.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону № 1798-VIII Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Відповідно до статті 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За змістом частини першої, абзаців 1, 2 частини другої статті 7 Закону №2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
За приписами статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Забезпечення доступу до публічної інформації здійснюється двома способами: шляхом її систематичного та оперативного оприлюднення, зокрема, на офіційних веб-сайтах, а також надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону № 2939-VI).
Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону).
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга статті 19 Закон № 2939-VI).
Відповідно до частини третьої статті 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 2939-VI визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону № 2939-VI запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
V. ОЦІНКА СУДУ
На основі досліджених доказів і встановлених обставин справи Суд з'ясував, що звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом зумовлено тим, що останній звернувся до ВРП та ВККС із запитом на отримання публічної інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Між тим, позивач наполягає на тому, що ВРП та ВККС запитувана інформація у встановлені Законом строки надана не була.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем надано копію запиту про отримання публічної інформації від 26 лютого 2025 року, адресованого ВРП та ВККС, який був направлений засобами поштового зв'язку 27 лютого 2025 року.
У запиті зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Конституції України, статті 19 Закону № 2939-VI просить надати інформацію про дату зарахування в 2025 році судді ОСОБА_2 , яка не пройшла кваліфікаційне оцінювання, що проводилось відкрито, результати якого було оприлюднено в засобах масової інформації, в штат суддів Франківського районного суду міста Львова; а також належним чином оформлені копії розпорядних документів, на підставі яких суддю ОСОБА_2 в 2025 році було зараховано в штат суддів Франківського районного суду міста Львова.
Суд зазначає, що позивач дотримався процедури звернення до ВРП та ВККС щодо отримання публічної інформації. Спору щодо порядку та підстав звернення з запитом між сторонами не має.
За приписами статті 19 Закону № 2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Метою Закону № 2939-VІ є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Своєю чергою, особливістю Закону № 2939-VІ є забезпечення набуття більшої відкритості та прозорості для громадян, що значно зменшує зловживання в конкретних правовідносинах з боку державних органів та суб'єктів владних повноважень.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
Як вже вказувалось в цьому рішенні, ВРП 06 березня 2025 року листом №4105/0/9-25 надала ОСОБА_1 відповідь на його запит, у якому повідомила, що Франківський районний суд міста Львова листом від 17 лютого 2025 року №1/313/2025 (вх. № 1711/0/8-25 від 18 лютого 2025 року) повідомив Вищу раду правосуддя та скерував до відома копію наказу в.о. голови суду від 11 лютого 2025 року №25/К, яким скасовано наказ в.о. голови суду від 03 лютого 2020 року №20/к «Про виключення судді ОСОБА_2 зі штату суду» та вирішено вважати ОСОБА_2 такою, що включена в штат Франківського районного суду міста Львова з 04 лютого 2020 року. Також до відповіді додано копію наказу Франківського районного суду м. Львова №25/К від 11 лютого 2025 року «Про включення до штату та приступлення до виконання обов'язків судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 » (том 1 а.с. 73).
Дана відповідь на запит ОСОБА_1 направлена ВРП 06 березня 2025 року на адресу, вказану ОСОБА_1 у запиті на інформацію - АДРЕСА_1 . Про що в матеріалах справи наявні: копія списку рекомендованих відправлень поданих у відділення «Укрпошта» від 06 березня 2025 року (замовник - Вища рада правосуддя; куди (поштова адреса) - АДРЕСА_2 ; кому (найменування адресата) - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), копія фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» №E02Osw0phI від 06 березня 2025 року (том 1 а.с.74 на звороті).
Також зазначений лист був направлений відповідачем 1 на електронну пошту позивача, вказану ОСОБА_1 у зверненні - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується скріншотом з електронної пошти ВРП - zapit@hcj.gov.ua, що є у матеріалах справи (том 1 а.с. 76-77).
Разом з тим, конверт з листом ВРП від 06 березня 2025 року №4105/0/9-25, який був надісланий на поштову адресу позивача, повернувся з поштового відділення до відповідача 1 разом з довідкою з позначкою про причини повернення поштового відправлення відправнику «за закінченням терміну зберігання» (том 1 а.с. 75 та а.с. 75 на звороті).
Окрім того, ВККС 11 березня 2025 року листом № Ко-1428/25 також надала ОСОБА_1 відповідь, в якій зазначено інформацію про дату зарахування в 2025 році ОСОБА_2 в штат суддів Франківського районного суду міста Львова та на підтвердження надано копію наказу Франківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2025 року № 25/К «Про включення до штату та приступлення до виконання обов'язків судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 ».
Дана відповідь була направлена відповідачем 2 на адресу ОСОБА_1 , вказану останнім у його запиті на інформацію - АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру відправки кореспонденції за 12 березня 2025 року (том 1 а.с. 86), а також на електронну адресу, зазначену позивачем в запиті, ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с. 96).
З підстав наведеного колегія суддів доходить висновку, що Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України, як розпорядники публічної інформації, надали змістовну по суті запиту відповідь та у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тобто діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи позивача щодо ненадання відповідачами правової оцінки діянням особи ОСОБА_2 під час перебування на посаді судді Франківського районного суд м. Львова не відповідають вимогам запиту, з яким ОСОБА_1 27 лютого 2025 року звернувся до ВРП та ВККС, в якому просив надати інформацію про дату зарахування в 2025 році особи ОСОБА_2 , яка не пройшла кваліфікаційне оцінювання, що проводилось відкрито, результати якого було оприлюднено в засобах масової інформації, в штат суддів Франківського районного суду м. Львова, а також належним чином оформлені копії розпорядчих документів, на підставі яких особу ОСОБА_2 в 2025 році зараховано в штат суддів Франківського суду м. Львова.
Суд також дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування позивачу моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки позивач не довів передбачених статтями 23, 1167 ЦК України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди.
Крім того, відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідачів, що встановлена Судом, у будь-якому випадку виключає можливість притягнення таких до відповідальності у вигляді компенсації моральної шкоди позивачу.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
З огляду на встановлені у справі обставини і наведені вище норми законодавства, Верховний Суд доходить висновку що Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України не допустили протиправної бездіяльності під час розгляду запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації, а отже, підстави для задоволення позову відсутні.
За відсутності понесених судових витрат та з огляду на результат розгляду справи їх розподіл не проводиться.
Керуючись статтями 2, 22, 139, 194, 241-246, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.Е. Мацедонська
Судді М.В. Білак
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов