13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/123/25
адміністративне провадження №П/990/123/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 , про витребування доказів у справі № 990/123/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Верховного Суду як суду першої інстанції знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
30 липня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, в якому позивач просив зобов'язати відповідачів надати належним чином оформлені копії документів, які підтверджують результати перевірки під час кваліфікаційного оцінювання соціальних навичок, професійної етики ОСОБА_2 з урахуванням індивідуально-психологічних властивостей зазначеної особи розуміти значення своїх дій під час виконання обов'язків судді, наслідком яких було створення умисних перешкод для проведення прощання неповнолітньої дитини з померлою матір'ю, проведення визнаної в суспільстві процедури перепоховання померлої громадянки Італійської Республіки.
01 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, в якому останній просить зобов'язати відповідачів надати Довідку про кількість суддів, що продовжують перебувати на посаді судді після звільнення за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів, яке було проведено задля очищення судової гілки влади в Україні; зобов'язати відповідачів надати довідку про кількість суддів, які в судовому порядку оскаржили звільнення з посади судді за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів.
Проаналізувавши доводи клопотань та дослідивши долучені до них матеріали, Верховий Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частинами 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами 1, 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Суд зауважує, що зміст інформації, яку просить витребувати позивач, не належить до кола обставин, що стосується предмета доказування, тобто відсутній об'єктивний зв'язок між доказом і обставиною, що належить встановити в межах предмета та підстав цього позову.
Таким чином, Суд не вбачає необхідності у витребуванні доказів, зазначених позивачем, тому вважає за необхідне в задоволенні клопотань про витребування доказів відмовити.
Керуючись статтями 73-76, 80, 94, 167, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська
Судді М.В. Білак
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов