13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №640/17563/22
адміністративне провадження №К/990/43665/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №640/17563/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку у розмірі 40949,37 грн;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора нарахувати та сплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 40949,37 грн з урахуванням індексації грошових доходів громадян;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 жовтня 2019 року по день ухвалення судового рішення у цій справі з урахуванням індексації грошових доходів громадян.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку у розмірі 40949,37 грн. Зобов'язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та сплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 40949,37 грн (сорок тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень 37 коп). Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 274256,05 грн (двісті сімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 05 коп). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
24 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №640/17563/22. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зменшивши його розмір.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Верховним Судом встановлено, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, тому судові рішення у такій справі можливо переглянути у касаційному порядку за умов, установлених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у системному зв'язку з підставами, визначеними частиною четвертою статтею 328 КАС України.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає, що ця скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Отже, відповідач у касаційній скарзі, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник указує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах - стаття 117 КЗпП України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 та в постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №400/3365/19, від 30 листопада 2021 року у справі №640/1552/20, від 31 серпня 2023 року у справі № 640/25678/21, а саме, щодо застосування до спірних правовідносин принципів справедливості та співмірності до формули застосування критеріїв зменшення розміру відшкодування, для визначення суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Щодо посилання скаржника на постанову Великої Палати від 08 жовтня 2025 року у справі №489/6074/23, то Суд зазначає, що апеляційним судом не могла бути застосована у зв'язку з ухваленням оскаржуваного рішення 24 вересня 2025 року.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки наведені заявником доводи потребують перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328-330, 334, 335, 338 КАС України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №640/17563/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати справу № 640/17563/22 із Київського окружного адміністративного суду.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська