13 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 640/22064/19
адміністративне провадження № К/990/42354/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року (судді: Василенко Я.М., Ганечко О.М., Мельничук В.П.) у справі № 640/22064/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 30.10.2019 № 0002383203, яким до ТОВ «Легіон-2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 30.10.2019 № 0002363203, яким до ТОВ «Легіон-2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 50 825, 76 грн (п'ятдесят тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 76 копійок);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 30.10.2019 № 0002373203, яким до ТОВ «Легіон-2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 277 585, 96 грн (двісті сімдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 96 копійок).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Київській області звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з виконанням скаржником вимоги ухвали без руху не у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ДПС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права у зв'язку з неправильним розрахунком судового збору судом апеляційної інстанції, що призвело, на його думку, до передчасного повернення апеляційної скарги.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Положеннями пункту 8 статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Положеннями пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями частини першої статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у Київській області надано платіжну інструкцію від 10 вересня 2025 року № 1989 про сплату судового збору у розмірі меншому, ніж визначено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, а, отже, недоліки апеляційної скарги скаржником усунуті не були.
Так ухвалою суду апеляційної інстанції від 22 серпня 2025 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом надання суду підтвердження сплати апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 159, 67 грн або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Київській області на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 08 вересня 2025 року подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому наведено розрахунок розміру судового збору, який, на думку скаржника, становить 7 771, 80 грн та зазначено прохання про надання додаткового часу на сплату судового збору у разі непогодження колегії суддів з розрахунком судового збору у такому розмірі.
11 вересня 2025 року скаржником подано до суду ще одне клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено платіжну інструкцію від 10 вересня 20205 року № 1989 про сплату судового збору у розмірі 7 771, 80 грн.
При цьому, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив про неповну сплату ГУ ДПС у Київській області судового збору за подачу апеляційної скарги.
Аналізуючи такий висновок апеляційного суду та доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду виходить із такого.
Частинами першою, другою статті 132 КАС України обумовлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Положеннями підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» становив 1 921 грн.
З матеріалів справи, зокрема копій оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вбачається, що предметом даного спору є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 345 411, 72 грн (17 000,00 + 50 825, 76 + 277 585, 96).
Відповідно ставка судового збору за подання цього позову становить 5181,18 грн (345 411, 72 х 1,5%).
Отже ГУ ДПС у Київській області за подання апеляційної скарги підлягало сплаті 7771,80 грн (5181,18 х 150%), і саме на таку суму відповідачем 11 вересня 2025 року була подана до суду платіжна інструкція від 10 вересня 20205 року № 1989.
Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги у зв'язку з неповнотою сплати ГУ ДПС у Київській області судового збору за подачу апеляційної скарги у цій справі.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отже касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню.
При цьому справа не підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ГУ ДПС у Київській області було повторно подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року задоволено заяву ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 640/22064/19.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 640/22064/19 скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді: О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська