13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №120/6406/21-а
адміністративне провадження №К/990/44248/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Бучик А.Ю., Чиркіна С. М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бевзенка В.М., Чиркіна С.М. від касаційного розгляду справи №120/6406/21-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2021 позову заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2021, ОСОБА_1 неодноразово звертався до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2021 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2021 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2021 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2021 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2021 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
28.10.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №120/6406/21-а, а матеріали адміністративної справи направити для продовження розгляду питання про відкриття провадження.
Окрім того в касаційній скарзі, скаржник заявив відвід суддям Бевзенку В.М. та Чиркіну С.М. Доводи заяви про відвід зводяться до того, що зазначені судді постановили ухвали про відмову у відкритті касаційних проваджень за його касаційними скаргами у інших справах, проте у яких саме автор скарги не зазначає. На думку заявника, зазначені дії суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М. позбавляють його права на касаційне оскарження. У зв'язку із викладеним вважає, що судді Бевзенко В.М. та Чиркін С.М. відповідно до приписів статті 36 КАС України підлягають відводу від розгляду цієї касаційної скарги.
Вирішуючи заяву про відвід суддів, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Аналізуючи зазначені положення, Суд зауважує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або у будь-якій формі. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення судді до спору і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права безпосередньо не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою цього Суду (справи "Білуха проти України", заява № 33949/02, пункт 49; "Fey v. Austria", заява № 14396/88, пункти 27, 28 та 30; "Wettstein v. Switzerland", заява № 33958/96, пункти 42-43; "Pullar v. United Kingdom", заява № 22399/93, пункт 38) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
При цьому не слід брати до уваги твердження заявника стосовно безпідставності, на його думку, висновків суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М. щодо відмов у відкритті касаційного провадження у інших справах, позаяк відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналогічна позиція щодо застосування критерію "неупередженості" судді висловлена Верховним Судом в ухвалах від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/8426/14, від 06 жовтня 2022 року у справі № 640/17351/19, від 24 січня 2023 року у справі № 826/9693/13-а, від 11 липня 2023 року у справі № 200/5179/22, від 13 травня 2024 року у справі № 215/2945/23 та від 23 липня 2024 року у справі № 990/217/24.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про відвід суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М. ґрунтується на припущеннях та незгоді з ухвалами про відмову у відкритті касаційного провадження у інших справах де ОСОБА_1. був заявником; у заяві позивача відсутні об'єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М., зокрема, такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддів як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію".
Частиною четвертою статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засіданні, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддям Бевзенку В.М. та Чиркіну С.М., у зв'язку з чим, наявні підстави для передачі заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М. для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для її розгляду.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 256 КАС України, Суд
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М. від касаційного розгляду справи №120/6406/21-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М. для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому статтею 31 КАС України, для розгляду вказаної заяви про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач: В.М. Бевзенко
Судді: С.М.Чиркін
А.Ю. Бучик