13 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 440/10283/24
адміністративне провадження № К/990/44977/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №440/10283/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 24.07.2017 по 31.12.2022 з встановленням базового (місяця підвищення доходів) - січень 2008 року.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 24.07.2017 по 31.12.2022 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.07.2017 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації, тобто як базового місяця.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно із застосуванням щомісячної індексації різниці відповідно до абзаців 4. 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 27.09.2025 Військова частина НОМЕР_1 через підсистему "Електронний суд" подала касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована Судом 29.09.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2025 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
16.10.2025 до Верховного Суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2025 у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 07.10.2025, на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
03.11.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла ідентична касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №440/10283/24, адміністративне провадження К/990/44977/25.
Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Застосовуючи аналогію процесу та ураховуючи, що в провадженні Суду є касаційна скарга у справі про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, по якій не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №440/10283/24, адміністративне провадження К/990/44977/25.
Керуючись статтями 7, 169, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №440/10283/24 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко