13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №640/19541/21
адміністративне провадження № К/990/44341/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Білак М.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі № 640/19541/21 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» звернулось з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, винесену 16 червня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. за виконавчим листом № 336/6979/19, виданим 07 квітня 2021 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 29 жовтня 2025 року через підсистему "Електронний суд".
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Предметом розгляду цієї справи є оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Однак, оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржником не обґрунтовано, яке значення матиме рішення касаційного суду, ухвалене за наслідками розгляду цієї касаційної скарги, для формування єдиної правозастосовної практики.
Водночас, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Не приймає Суд і посилання заявника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України, з огляду на наступне.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не розглянув клопотання позивача про продовження розгляду справи, про витребування копії трудової книжки та не врахував клопотання, викладене у додаткових поясненнях від 08 травня 2025 року. До того ж, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування копії трудової книжки та не врахував інше клопотання, викладене у додаткових поясненнях від 28 серпня 2025 року.
Пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема:
- суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із необґрунтовано відхиленим клопотанням про витребування доказів судами попередніх інстанцій, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.
У касаційній скарзі поряд із питанням неповноти встановлених у справі обставин ставиться питання неправильного застосуванням норм процесуального права, однак, скаржник поряд із посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України не наводить обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктом 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України Суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України, в частині не дослідження доказів.
Крім того, за змістом пункту 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, якщо скаржник вважає, що судом необґрунтовано відхилено клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, у касаційній скарзі автор скарги має довести, що судами протиправно не було вжито заходів для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги в частині обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України та виходить за межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Інші доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі № 640/19541/21 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач судді А. Г. Загороднюк М. В. Білак В. М. Соколов Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов