про відкриття касаційного провадження
13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №320/62443/24
адміністративне провадження №К/990/43861/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року
у справі №320/62443/24
за позовом Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства
до Ставищенської селищної ради Київської області
про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2025 року Білоцерківська окружна прокуратура Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернулася до адміністративного суду з позовом до Ставищенської селищної ради Київської області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Ставищенської селищної ради щодо невинесення на розгляд сесії Ставищенської селищної ради подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 17 червня 2024 року №04-17/617 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених, його розгляду та прийняття рішення у порядку, визначеному частинами другою, третьою, п'ятою статті 57-1 Земельного кодексу України;
- зобов'язати Ставищенську селищну раду розглянути на сесії Ставищенської селищної ради подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 17 червня 2024 року №04-17/617 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених у порядку, визначеному частинами другою, третьою, п'ятою статті 57-1 Земельного кодексу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, позовну заяву повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) 23 жовтня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви прокурора суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), та порушили положення статей 53, 169, 242, 298 КАС України, а також не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №923/199/21, та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 10 липня 2018 року у справі №812/1689/16, від 06 лютого 2019 року у справі №927/246/18.
Так, повертаючи позовну заяву Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що судовий збір у розмірі 3028,00 грн сплачено лише одним позивачем, вважаючи, що Держлісагентство та Центральне управління набувають статусу двох позивачів.
У касаційній скарзі прокурор не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, оскільки звертаючись із позовом в інтересах держави, виконує субсидіарну роль, замінюючи суб'єктів владних повноважень, які не здійснюють захисту інтересів держави.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №923/199/21, дослідивши питання щодо суб'єктності сплати судового збору при зверненні прокурора з позовом в інтересах держави, дійшла висновку, що звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб'єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов'язки, пов'язані з розподілом судових витрат.
В такому випаду прокурор вважає, що він є самостійним суб'єктом звернення, а судовий збір, сплачений ним одним платіжним документом у розмірі 3028,00 грн, відповідає ставці для однієї вимоги немайнового характеру.
Також прокурор вважає, що набув право на представництво, оскільки Держлісагентство та Центральне управління не здійснили захист інтересів держави у сфері охорони самосійних лісів, що свідчить про їхню бездіяльність.
В той же час прокурор виконав вимоги статті 23 Закону №1697-VII, здійснивши листування та повідомивши компетентні органи про порушення, а невжиття ними заходів стало обґрунтованою підставою для подання позову прокурором.
На думку прокурора суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 10 липня 2018 року у справі №812/1689/16, від 06 лютого 2019 року у справі №927/246/18, у яких роз'яснено підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на апеляційний (другий) перегляд рішення суду, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону №1697-VII, частини першої статті 4 Закону №3674-VI, та перевірки дотримання положень статей 53, 169, 242, 298 КАС України, а також необхідності врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №923/199/21, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 10 липня 2018 року у справі №812/1689/16, від 06 лютого 2019 року у справі №927/246/18.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі №320/62443/24 за позовом Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Ставищенської селищної ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/62443/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
С.М. Чиркін