13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/1945/24
адміністративне провадження № К/990/44094/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,
суддів: Білак М. В., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за позовом державного навчального закладу «Угнівський аграрно-будівельний ліцей» до Західного офісу Державаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ЧОЙС», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,
Державний навчальний заклад «Угнівський аграрно-будівельний ліцей» звернувся до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-16-017496-а від 08 січня 2024 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-16-017496-а від 08 січня 2024 року в частині встановленого порушення Державним навчальним закладом «Угнівський аграрно-будівельний ліцей» вимог підпункту 2 пункту 44 та пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та в частині зобов'язання на усунення цього порушення вжити заходи щодо припинення зобов'язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ЧОЙС» щодо розірвання договору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
21 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Західного офісу Держаудитслужби, в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Предметом спору у цій справі є правомірність висновку Західного офісу Держаудтслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-16-017496-а від 08 січня 2024 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Львівським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник викладає доводи щодо наявності у цій справі підпункти «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з посиланням на рішення судів в інших справах, в яких, за твердженням скаржника, наявні різні підходи до вирішення спору у подібних правовідносинах, проте колегія суддів відхиляє це довід, оскільки скаржник посилається на справи за різними обставинами справи та дослідженими доказами на відміну від цієї справи, що своєю чергою не можна визнати належним обґрунтуванням виняткового випадку допуску цієї касаційної скарги у справі, яка розглянута судами в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Скаржник вказує, що наявність єдиної правової позиції щодо цих питань має виняткове значення для можливості Західного офісу Держаудитслужби реалізовувати свої повноваження шляхом проведення моніторингу процедур закупівель. Суспільний інтерес до справи викликаний тим, що від результатів її розгляду залежить дотримання принципів закупівель, зокрема максимальної економії та ефективності, також забезпечення якості та безпеки.
Верховний Суд відхиляє ці доводи, оскільки не підтвердженим є те, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за позовом державного навчального закладу «Угнівський аграрно-будівельний ліцей» до Західного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ЧОЙС», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Г. Загороднюк
судді М. В. Білак
В. М. Соколов