12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 620/16629/24
адміністративне провадження № К/990/34773/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 620/16629/24
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України (далі - МОН України), Державного підприємства «Інфоресурс» (далі - ДП «Інфоресурс») про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Файдюка В.В., суддів: Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
І. РУХ СПРАВИ
1. 18.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною відмову МОН України від 28.11.2024 № 3/9463-24 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО) щодо нього;
- зобов'язати МОН України та технічного адміністратора ЄДЕБО -ДП «Інфоресурс» внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що інформація, яка міститься в ЄДЕБО щодо поточного здобуття ним освіти, зокрема, що він порушує послідовність здобуття освіти визначену статтею 10 Закону України «Про освіту», є протиправною.
3. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.02.2025 позов ОСОБА_1 задовольнив частково:
- визнав протиправними дії МОН України щодо формування (відображення) інформації в ЄДЕБО, а саме запису «Ні, порушує» про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», з початку навчання у Чернігівському кооперативному фаховому коледжі Чернігівської облспоживспілки з 15.08.2024;
- зобов'язав МОН України вчинити дії щодо внесення змін до ЄДЕБО, а саме виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», з початку навчання у Чернігівському кооперативному фаховому коледжі Чернігівської облспоживспілки з 15.08.2024 шляхом заміни запису «Ні, порушує» на запис «Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
В задоволенні іншої частини позову відмовив.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 31.07.2025 апеляційну скаргу Міністерства освіти та науки України задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
5. 18.08.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №620/16629/24, в якій позивач просить скасувати зазначене судове рішення та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
6. Верховний Суд ухвалою від 27.08.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
7. 05.09.2025 від МОН України до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, що розглядається суди встановили, що з 08.10.2015 по 23.02.2018 ОСОБА_1 навчався у Приватному вищому навчальному закладі «Херсонський економічно-правовий інститут» на денній формі навчання за спеціальністю «Правознавство» та був відрахований за академічну неуспішність.
15.08.2024 позивач зарахований до Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю «Право».
З метою збору документів для отримання відстрочки від призову на військову службу відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), позивач отримав довідку Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки від 03.09.2024 № 247871 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, у якій зазначено про порушення ним послідовності здобуття освіти відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту».
Не погодившись із таким висновком, ОСОБА_1 звернувся до МОН України із заявою щодо можливого порушення послідовності здобуття освіти, на яку листом від 28.11.2024 № 3/9463-24 було повідомлено, що згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 у 2015 році був поновлений до Приватного вищого навчального закладу «Херсонський економічно-правовий інститут» за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.030401 «Правознавство» та відрахований 23.02.2018. У 2024 році позивач був зарахований до Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 081 «Право». Здобуття освіти на рівні, нижчому ніж рівень попереднього навчання, не вважається послідовним. Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Також вказано, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
20.12.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Херсонського економічного-правового інституту, за результатом розгляду якої листом від 05.02.2025 № 114 його було повідомлено, що коли навчальний заклад готував документи для відповіді, то з'ясувалося, що адміністратор ЄДЕБО інституту зробив помилку, не зареєструвавши наказ від 23.02.2017 № 5/1-с про відрахування позивача зі складу студентів 3-го курсу, що потягло за цим подальші помилки (автоматичне переведення на 4-й курс, та відрахування вже з 4-го курсу). Адміністрація внесла зміни до ЄДЕБО відповідно до існуючих наказів.
Вважаючи протиправною відмову МОН України у внесенні змін до відомостей в ЄДЕБО і такою, що порушує право позивача на отримання відстрочки під час дії воєнного стану на особливий період, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», однак МОН України, в порушення чинного законодавства України, не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО. Крім того судами зазначено, що саме МОН України та технічний адміністратор ЄДЕБО - ДП «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача.
10. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що позивач порушив послідовність здобуття рівнів освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки позивач вже здобував освіту за рівнем, який був подібний наявному у нього рівню освіти, отримував необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти, а тому довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 03.09.2024 № 247871 сформована правильно.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
11. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що немає висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 10, 40 Закону України «Про освіту», пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 7 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» у подібних правовідносинах щодо визначення алгоритму послідовності рівнів здобуття освіти, з метою формування довідки про здобувача освіти на підставі відомостей ЄДЕБО, яка стосується права особи на відстрочку від призову.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про здобуття позивачем відповідного рівня освіти, оскільки фактично він не завершив його, оскільки був відрахований. Позивач наголошує, що послідовність здобуття освіти має визначатися не лише фактом зарахування, а фактичним здобуттям (завершенням) попереднього рівня освіти.
12. У відзиві на касаційну скаргу МОН України зазначає, що у спірних правовідносинах позивач, який був відрахований з вищого освітнього закладу зі ступенем освіти бакалавр та повторно зарахований до закладу вищої освіти нижчого рівня для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра, здобуває освіту в порядку, який не відповідає послідовності здобуття освіти, визначеній у частині другій статті 10 Закону України «Про освіту», а тому відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
14. Враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, законодавець визначив критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
15. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
16. Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
17. Частиною першої статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
18. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
19. Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
20. Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
21. Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
22. Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
23. З урахуванням наведеного право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
24. При цьому, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
25. Так, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а отже правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
26. Суди попередніх інстанції встановили, що на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 03.09.2024 № 247871, у одній із граф, яка має назву: «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує»».
27. Колегія суддів зазначає, що суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, що беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону України «Про освіту».
28. Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є:
дошкільна освіта;
початкова освіта;
базова середня освіта;
профільна середня освіта;
перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
фахова передвища освіта;
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;
другий (магістерський) рівень вищої освіти;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
29. Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про освіту» фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
30. Згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
31. За приписами статті 40 Закону України «Про освіту» після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
32. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
33. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до ЄДЕБО в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
34. Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
35. Суди попередніх інстанцій встановили, що після відрахування 23.02.2018 за академічну неуспішність позивача з Приватного вищого навчального закладу «Херсонський економічно-правовий інститут» за освітнім рівнем бакалавра, він 15.08.2024 зарахований до Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки за освітньо-професійним рівнем фаховий молодший бакалавр.
36. Тобто, позивач не здобув вищої освіти за освітнім ступенем бакалавр.
37. Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти за освітнім ступенем бакалавр у зв'язку з незавершеністю процесу здобуття освіти.
38. На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно з якими до цієї бази включено документи про освіту позивача: свідоцтво про базову середню освіту та свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.
39. Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту».
40. Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 5 Закону України «Про вищу освіту» підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврський) рівень;
другий (магістерський) рівень;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180- 240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90- 120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
41. Відповідно до положень частин першої, другої статті 6 Закону України «Про вищу освіту» атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
42. Згідно з приписами статті 7 Закону України «Про вищу освіту» документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями:
диплом молодшого бакалавра;
диплом бакалавра;
диплом магістра;
диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до ЄДЕБО.
43. Аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що фізична особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, що відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання необхідного обсягу відповідної освітньої програми та проходження атестації.
44. Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
45. Суди попередніх інстанції встановили, а також матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 раніше не отримував жодного документа про вищу освіту, у тому числі за рівнем вищої освіти - бакалавр.
46. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки ОСОБА_1 здобуває перший рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень повної загальної середньої освіти.
47. На думку колегії суддів, апеляційний суд помилково дійшов висновку, що позивач порушив послідовність здобуття рівнів освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» з тих підстав, що позивач уже здобував освіту за рівнем, який був подібний наявному у нього рівню освіти, отримував необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти.
48. Щодо питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО, Верховний Суд зазначає таке.
49. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, яке затверджене наказом МОН України від 08.06.2018 № 620, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі - Положення №620).
50. Зазначене Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування ЄДЕБО в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Такі приписи містяться у абзаці першому пункту 1 розділу I вказаного Положення.
51. У абзаці четвертому пункту 2 розділу I цього ж Положення № 620 наведений перелік уповноважених суб'єктів, а саме: розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб'єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.
52. Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОН України, технічним адміністратором - ДП «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).
53. Згідно зі змістом приписів підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ Положення № 620 ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб'єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти.
54. Уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО, що передбачено пунктом 12 розділу III цього Положення.
55. Відповідно до норм, що містяться у підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV Положення № 620 розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб'єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
56. Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення № 620 уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
57. З огляду на вищевказані норми Положення № 620 Верховний Суд дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сферах, зокрема, вищої освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює Міносвіти як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб'єкт.
58. При цьому за змістом пункту 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО забезпечення функціонування ЄДЕБО здійснюється технічним адміністратором системи в порядку, визначеному Міносвіти як розпорядником ЄДЕБО, у тому числі й стосовно здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення.
59. Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.
60. Це означає, що заклад освіти, в якому станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин навчався ОСОБА_1., в силу своїх повноважень в ЄДЕБО, не має технічної можливості для формування та видання позивачу довідки з іншим, аніж у спірних відносинах змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає МОН України.
61. Саме дії щодо формування довідки з ЄДЕБО й оскаржує позивач у справі, що розглядається. Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН України шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.
62. На підставі аналізу вищевказаного нормативного регулювання Суд вважає, що саме МОН України та технічний адміністратор ДП «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», натомість навчальний заклад, в якому навчається позивач, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО, а тому позовні вимоги в цій частині також є підставними та обґрунтованими.
63. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24.
64. Враховуючи наведене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позовних вимог.
65. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону.
66. За вказаних обставин касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції - скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
67. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
68. Враховуючи результат розгляду справи, на користь позивача слід відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань МОН України, а саме: судовий збір за подання касаційної скарги - 2424,00 грн.
Керуючись статтями139, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №620/16629/24 скасувати.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №620/16629/24 залишити в силі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, 10, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38621185) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги на суму 2424,00 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) гривні.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Судді: Н.В. Коваленко
О.П. Стародуб