13 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/9523/24 пров. № А/857/29222/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, що ухвалила суддя Хома О.П. у справі № 380/9523/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, у частині задоволених позовних вимог,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати протиправними дій ГУ ПФУ у Львівський області щодо не здійснення перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796 відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова № 185) без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 3 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн та щодо обмеження виплачуваної суми пенсії максимальним розміром;
- визнати протиправними дій ГУ ПФУ у Львівській області щодо не здійснення перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни, у розмірі 25%, обрахованого відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» (далі Постанова № 1381) основного розміру пенсії, з урахуванням індексації пенсії за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, а саме з загальної суми 32120,51 грн. та щодо виплати загального розміру суми перерахованої пенсії з обмеженням максимальним розміром;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796, відповідно до вимог п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 3 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн та без обмеження перерахованої суми пенсії максимальним розміром.
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни, у розмірі 25%, обрахованого відповідно до п. 1 Постанова № 1381 з основного розміру пенсії, з урахуванням індексації пенсії за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, а саме із загальної суми 32120,51 грн та виплачувати загальний розмір суми перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон 2262-ХІІ). На виконання постанови № 185, ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача, з урахуванням індексації грошового забезпечення за 2024 рік.
Проте, як стало відомо позивачу, при отримані пенсійного забезпечення, відповідач не здійснює позивачу індексацію його пенсії із застосуванням передбаченого Постановою № 185 коефіцієнту 1,0796 та застосував обмеження пенсії максимальним розміром. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
10 жовтня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд у справі № 380/9523/24 позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження з 01.03.2024 ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років без обмеження максимальним розміром, з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни у розмірі 25%, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та здійснити виплату, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження при виплаті пенсії позивача її максимальним розміром не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та Закону № 2262-ХІІ, тому такі дії слід визнати протиправними, частково задовольнивши другу позовну вимогу.
Четверта позовна вимога є похідною від другої тому цю вимогу необхідно задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни у розмірі 25% відповідно до пункту 1 постанови № 1381.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу.
Відповідач у апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з 01.01.2018 відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. На сьогоднішній день відсутнє законодавче регулювання питання щодо обмеження пенсій, призначених Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 185, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 грн.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 77% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 380/15846/23, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2024.
Як встановлено судом з наявного у матеріалах справи перерахунку пенсії за пенсійною справою № ХВ44793-Міноборони, ОСОБА_1 здійснено з 01.03.2024 перерахунок пенсії, основний розмір якої обраховано, виходячи з 77% суми грошового забезпечення, з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни у розмірі 25%, обрахованого відповідно до п.1 Постанови № 1381.
Підсумок пенсії з надбавками становить 27763,67 грн., однак, у зв'язку із повторним застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром, виплата пенсії здійснюється у розмірі 26092,15 грн.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії за 2024 рік із застосуванням коефіцієнта 1,0796.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 13.03.2024 № 7258-7160/К-52/8-1300/24 повідомило, що, відповідно до пункту 3 Постанови № 185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї Постанови не може перевищувати 1500 грн.
Тому відсутні підстави для виплати пенсії, з урахуванням індексації пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, та неповноту нарахування та виплати індексації, проведеної на виконання постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію 01.10.2011 року змінами до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом № 3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер.
Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Отже, обмеження пенсії військовослужбовцям, які отримують пенсію на підставі Закону № 2262-ХІІ максимальним розміром є неконституційним.
Апеляційний суд встановив, що позивач отримує пенсію за вислугу років за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тому, на переконання апеляційного суду, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на отримання якої без обмежень встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Отже, позовні вимоги про виплату позивачу пенсії без обмеження її розміру максимальним розміром необхідно задовольнити.
Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги в чатині зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років без обмеження максимальним розміром, з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни у розмірі 25%, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та здійснити виплату, з урахуванням раніше проведених виплат необхідно задовольнити, визнавши протиправними дії відповідача, які полягали в порушенні відповідного права позивача.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, в частині задоволення позову, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції в чатині задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову без змін.
Враховуючи те, що апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 380/9523/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель