Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/5958/25
Провадження №2/552/2614/25
07.11.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс Фінанс»,
представник позивача - Альховська Ірина Богданівна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
В позовній заяві посилався на те, що 23.11.2017 ОСОБА_1 було укладено з АТ «Кредобанк» Кредитний договір №CL-83703.
Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за Кредитним договором складала 39283,38 грн., в тому числі строкове тіло 0 грн, прострочене тіло 18 586,79 грн, строкові відсотки 394,88 грн, прострочені відсотки 20 301,71 грн.
Згідно пунктів 4.1., 4.2 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 44,99%. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.
За період з 09.11.2023 р. по 31.05.2025 р. на суму заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 31.05.2025 - 27983,19 грн. Всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 27983,19 грн. Загалом сума заборгованості за Кредитним договором складає 67266,57 грн.
08.11.2023р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43231894) на підставі договору факторингу.
Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов'язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов'язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов'язанні (копія додається).
12.12.2024 р. рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «Марин-Фінанс» змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «Аксіліум-Фінанс».
Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 67266,57 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. та судовий збір.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив (а.с.83).
У відзиві зазначив, що позовні вимоги вважає є безпідставними.
Вказував, що позивач не надав доказів належного переходу права вимоги за кредитним договором, зокрема копію договору факторингу (цесії) між первинним кредитором (банком) та ТОВ «ФК Аксіліум-Фінанс», а також письмового повідомлення боржника про зміну кредитора, що суперечить ст. 516, 517 ЦК України.
Посилався на відсутність чинної ліцензії НБУ на здійснення колекторської діяльності, а відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» та постанов НБУ, фінансові компанії, які здійснюють врегулювання простроченої заборгованості, повинні мати відповідну ліцензію та бути внесені до реєстру колекторських компаній.
ТОВ «ФК Аксіліум-Фінанс» відсутнє у відкритому реєстрі НБУ станом на 2025 рік.
Також посилався на пропуск позивачем строку позовної давності та на відсутність належних доказів розміру боргу.
Тому просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «ФК Аксіліум-Фінанс».
Витребувати у позивача належні докази переходу права вимоги та чинну ліцензію НБУ.
Ухвалою суду від 07.11.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Інші заяви по суті справи та клопотання від сторін суду не надходили.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувшись з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з'явились.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23.11.2017 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 (позичальник) укладений кредитний договір №CL-83703, умовами якого передбачено надання позичальнику кредиту на таких умовах:
сума та валюта кредиту - 98630 грн (пункт 2.1 кредитного договору);
строк (термін) кредитування - 60 місяців терміном до 22 листопада 2022 року (пункт 2.2 кредитного договору);
процентна ставка - 44,99% річних (пункт 4.1 кредитного договору).
Згідно пункту 4.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.
Як передбачено пунктом 4.4. кредитного договору, загальні витрати по кредиту за цим кредитним договором становлять 152940,44 грн.
Загальна вартість кредиту для позичальника за цим кредитним договором становить 251570,44 грн (пункт 4.6 договору).
Таким чином судом встановлено, що за вказаним кредитним договором позичальник зобов'язався сплатити на виконання свого зобов'язання 251570,44 грн, з яких 98630 грн - основний борг, 152940,44 грн - проценти за користування кредитом.
03 березня 2020 року АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 уклади Додатковий договір №1 до кредитного договору №CL-83703 від 23 листопада 2017 року, яким змінили порядок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором шляхом підписання нового графіку платежів, якого позичальник зобов'язується неухильно дотримуватися.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов'язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов'язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв'язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).
Як встановлено судом, банк перед відповідачем свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надав грошові коти в кредит у розмірі, визначеному кредитором договором.
08.11.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» укладений договір факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 08.11.2023 ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» набуло право вимоги до відповідача загальну суму 39283,38 грн.
Витяг з реєстру боржників, який підписаний та завірений печатками і АТ «Кредобанк», і ТОВ «ФК «Марин-Фінанс», підтверджує, що клієнт (АТ «Кредобанк») відступає фактору («ФК «Марин-Фінанс») (передає у власність фактора), а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта в повному обсязі права вимоги, дані щодо яких наведені нижче: ОСОБА_1 , номер кредитного договору CL-83703, дата договору - 11/23/2017, розмір заборгованості 39283,38 грн.
12.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» змінило найменування на ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», що підтверджується долученими до справи доказами.
Та обставина, що ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» повідомляла відповідачу про зміну кредитора, підтверджується долученою до справи копією Досудової вимоги щодо виконання договірних зобов'язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та з документами поштової організації, що підтверджують направлення зазначеного відправлення за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Цим спростовуються посилання відповідача на те, що таке повідомлення йому не направлялось.
В той же час будь-яких доказів виконання відповідачем свого зобов'язання на користь первісного кредитора АТ «Кредобанк» ним до матеріалів справи не надано.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача станом на 08.11.2023 складає 39283,38 грн., з яких: строкова заборгованість за тілом кредиту - 0,00 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту - 18586,79 грн., заборгованість за відсотками (строкова) - 394,88 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 20301,71 грн.
Заборгованість станом на 28.02.2025 позивачем обрахована у розмірі 67266,57 грн, до якої крім заборгованості, яка склалася станом на 08.11.2023 в сумі 39283,38 грн, позивачем також враховано заборгованість за відсотками за період з 09.11.2023 по 28.02.2025 в сумі 27983,19 грн.
Оскільки умовами кредитного договору чітко передбачена сума коштів, що має бути сплачена позичальником на виконання свого зобов'язання (251570,44 грн, з яких 98630 грн - основний борг, 152940,44 грн - проценти за користування кредитом), нарахування відсотків за період з 09.11.2023 по 28.02.2025 в сумі 27983,19 грн є безпідставним.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» колекторська компанія - юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.
Згідно п. 7-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» новий кредитор - особа, яка у встановленому законодавством порядку набула за цивільно-правовим договором або з інших підстав заміни кредитора у зобов'язанні право вимоги за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим частиною другою статті 3 цього Закону;
З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що первісним кредитором АТ «Кредобанк» та новим кредитором ТОВ «ФК Марин Фінанс», укладено договір факторингу, за яким Клієнт відступає Фактору (передає у власність Фактора), а Фактор набуває (приймає у власність) від Клієнта в повному обсязі Права Вимоги, дані щодо яких наведені нижче: ОСОБА_1 , номер кредитного договору CL-83703, дата договору - 11/23/2017, розмір заборгованості 39 283,38 грн.
Тобто в даних правовідносинах відповідач виступає не як колекторська компанія (яка діє в інтересах кредитодавця), а як новий кредитор, який діє в своїх інтересах та просить стягнути заборгованість на його користь.
До Державного реєстру фінансових установ та реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, інформація про що наявна в загальному доступна офіційному сайті Національного банку України, ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» внесено.
Тому суд відхиляє заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» не внесена до переліку колекторських компаній та не має ліцензії на здійснення колекторської діяльності.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 39283,38 грн., з яких: строкова заборгованість за тілом кредиту - 0,00 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту - 18586,79 грн., заборгованість за відсотками (строкова) - 394,88 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 20301,71 грн.
Нарахування відсотків в більшому розмірі кредитним договором не передбачена.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у загальному розмірі 39283,38 грн.
Суд також відхиляє посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності з наступних підстав.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України (ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як передбачено ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В той же час, після виникнення кредитних правовідносин між АТ «Кредобанк» та відповідачем, нормативними актами було змінено перебіг строків позовної давності.
Так, згідно пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 …. цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
В Україні карантин було запроваджено 12 березня 2020 року, скасовано - з 1 липня 2023 року.
На вказаний строк дії карантину продовжено строки позовної давності.
На час запровадження в Україні карантину 12 березня 2020 року трирічний строк позовної давності за зобов'язанням, яке виникло на підставі кредитного договору від 23 листопада 2017 року, не сплинув, оскільки мав тривати до 23 листопада 2020 року.
Згідно пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
В Україні воєнний стан введено 24 лютого 2022 року.
Скасована норма про зупинення перебігу позовної давності 04 вересня 2025 року.
Позивач звернувся з даним позовом до суду 21 липня 2025 року, тобто під час дії норми закону про зупинення перебігу строку позовної давності.
Таким чином позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строку позовної давності.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн., а всього 8422,40 грн.
Позов судом задоволено на 58%.
Тому пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 4884,99 грн (8422,40 грн. х 58% = 4884,99 грн).
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 задовольнити в частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» заборгованість за кредитним договором №CL-83703 від 23 листопада 2017 року у розмірі 39283,38 грн, на відшкодування понесених судових витрат - 4884,99 грн, а всього стягнути 44168,37 грн (сорок чотири тисячі сто шістдесят вісім гривень тридцять сім копійок).
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», код ЄДРПОУ 43231894, місцезнаходження: м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб. 4,
відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення виготовлено 07.11.2025 року.
Головуючий О.А. Самсонова