Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/1081/25
Провадження № 2/528/693/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Гребінка
04 листопада 2025 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Ігнатущенко І.М., розглянувши у приміщенні суду м. Гребінка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЕЙС») Поляков О. звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 12.01.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №330344368, у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зазначає, що 12.01.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 5900,00 грн. на банківську карту ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Зазначає, що 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.
Зазначає, що відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №224 від 11.04.2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_2 на загальну суму 15060,40 грн.
Таким чином, право вимоги за кредитним договором №330344368 від 12.01.2023 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
Вказує, що відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 10/1024-01. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог.
Зазначає, що відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 року до договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 30530,80 грн.
Вказує, що відповідно до договору факторингу, фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
08.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 30530,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 330344368 від 12.01.2023 року у розмірі 30530,80 грн., яка складається з наступного: 5899,20 грн. - заборгованість по кредиту та 24631,60 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Окрім того, просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 08.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, при відкритті провадження за клопотанням представника позивача було витребувано у АТ «ОЩАДБАНК» інформацію та документи, що мають істотне значення для вирішення спору в суді.
29.09.2025 року від представника відповідача, адвоката Калініна С.К., через систему «Електронний суд» надійшов відзив, зі змісту якого вбачається, що сам факт укладання договору між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 не заперечує, однак просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки вважає, що позивач не набув права грошової вимоги до відповідача та не погоджується із розміром нарахованих відсотків за користування кредитом, оскільки вони не відповідають засадам справедливості. Крім того, просить суд стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
29.09.2025 року від представника позивача, ОСОБА_3 , надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що представник позивача просить задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості за договором та понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд» подав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу без його присутності.
Відповідач та його представник судове засідання не з'явилися, через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами. Просить відмовити у задоволені позову.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.
Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Судом встановлено, що 12.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №330344368 на отримання грошових коштів з їх перерахунком не платіжну картку № НОМЕР_1 .
Відповідно до у мов договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту 5900,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідно до розділу 3 Договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту.
На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 28 (двадцять вісім) днів від дати отримання позичальником першого траншу.
Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. Згідно п. 3.2. сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
До договору додано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №330344368 від 12.01.2023 року. У паспорті зазначено, що процентна ставка, процентів річних: дисконтна процентна ставка - 3,65%-766,50%; індивідуальна процентна ставка - 383,25%-766,50%; базова процентна ставка - 766,50%; після закінчення дисконтного періоду - 1087,70%. Тип процентної ставки - фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 1180 грн; реальна річна процентна ставка - 649% річних.
Договір, паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору - MNV88S3B о 19:50:52 год. 12.01.2023 року (а.с.29-38зврт.).
Платіжним дорученням від 12.01.2023 року підтверджується, що на картку №4790-72XX-XXXX-6978, отримувач ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , було перераховано грошові кошти у розмірі - 5900,00 грн (а.с. 10).
Факт зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача також підтверджується відповіддю №46/1211/124805/2025/КГ від 29.09.2025 року, наданою АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» з метою виконання ухвали суду від 08.09.2025 року про витребування (а.с. 111-118).
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу (а.с. 71 зврт. - 78зврт., 80-82 зврт.).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №224 від 11.04.2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_2 на загальну суму 15060,40 грн. (а.с.79-79зврт.)
Таким чином, право вимоги за кредитним договором №330344368 від 12.01.2023 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 10/1024-01. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог (а.с. 65-71).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 року до договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 30530,80 грн. (а.с.63-64).
Відповідно до договору факторингу, фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
08.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором (а.с.57-61).
Відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 30530,80 грн. (а.с.55-56).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №330344368 від 12.01.2023 року, ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» станом на 31.07.2025 року має заборгованість у розмірі - 30530,80 грн., яка складається з: 5899,20 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 24631,60 грн. - прострочена заборгованість за процентами (а.с.45).
Згідно розрахунку заборгованості, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», дата продажу - 11.04.2023 року, ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» мав заборгованість у розмірі 14884,60 грн. станом на 10.04.2023 року (а.с.48-49).
Згідно розрахунку заборгованості, ТОВ «Таліон Плюс», дата придбання - 11.04.2023 року, ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс» мав заборгованість у розмірі - 15060,40 грн., а станом на 10.10.2024 року (дата продажу) у розмірі - 30530,80 грн. (а.с.46-47).
Однак, згідно витягу з реєстру боржників № 224 від 11.04.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11 2018 року (з додатковими угодами до нього), станом на дату відступлення права грошової вимоги розмір заборгованості ОСОБА_1 становив - 15060,40 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд критично відноситься до наданого стороною позивача письмового доказу, а саме розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЕЙС».
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Зі змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.
За нормою п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України, - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача.
Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню у розмірі - 15060,40 грн., який фактично підтверджується матеріалам справи та реєстром прав вимоги №224 від 11.04.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.011.2018 року, зі змінами, внесеними на підставі додаткових угод.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Правнича допомога ТОВ «ФК «ЕЙС» надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025 року, укладеного з Адвокатським бюро «СОЛОМКО та ПАРТНЕРИ» та Додаткової угоди №25770784053 до Договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.20525 (а.с. 39-44зврт.).
Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг від 22.08.2025 року загальна вартість наданих Адвокатським бюро «СОЛОМКО та ПАРТНЕРИ» послуг складає 7000,00 гривень (а.с. 41).
Правнича допомога ОСОБА_1 надавалася на підставі договору про надання професійної правничої (правової допомоги) № б/н/25 від 17.09.2025 року, Адвокатським бюро «Калінін та Партнери» (а.с. 159-161,164).
Відповідно до Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.09.2025 року загальна вартість наданих Адвокатським бюро «Калінін та Партнери» послуг складає 6000,00 гривень (а.с. 165).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, Баришевський проти України, Меріт проти України та ін.).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також зважаючи на те, що розгляд справи не вимагав складного процесу доказування, а законодавча база та судова практика такої категорії справ не зазнавала будь-яких змін, що викликали б необхідність її опрацювання, з урахуванням часткового задоволення позову, а тому на думку суду з відповідача на користь позивача належить стягнути 3451,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, а з позивача на користь відповідача належить стягнути 3500,00 грн. грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, що на думку суду є співмірним, пропорційним та відповідає складності справи.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_3 , адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, заборгованість за договором кредитної лінії №330344368 від 12.01.2023 року в сумі 15060 (п'ятнадцять тисяч шістдесят) грн. 40 коп., з яких: 5899,20 грн. - сума заборгованості за кредитом, 9161,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_3 , адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, судовий збір в сумі 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_3 , адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, витрати на правову допомогу у сумі 3451 (три тисячі чотириста п'ятдесят одну) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_3 , адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , витрати на правову допомогу у сумі 3500 (три тисячі п'ятсот одну) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2025 року.
Суддя Я. В. Татіщева