Справа № 405/6414/25
3/405/1758/25
12 листопада 2025 року суддя Подільського районного суду м.Кропивницького Льон С.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 686898 від 04.10.2025 ОСОБА_1 04.10.2025 о 10:58 год., перебуваючи по вул.Архангельська, буд.3, в м.Кропивницький, на законну вимогу інспектора СРПП ВП№2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП капітана поліції Косогой Д.О., за ч.2 ст.36 Закону України «Про Національну поліцію» не реагував, при цьому хапав поліцейського за формений одяг та бронезахист, що є порушенням положень ст.185 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. До суду надіслав лист з долученням до матеріалів справи диску із відеозаписом подій від 04.10.2025, консультативним висновком спеціаліста КНП «КОЛ КОР» та довідкою в/ч НОМЕР_1 , згідно якої ОСОБА_1 з 16.10.2025 перебуває на військовій службі.
Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так, стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Як встановлено в абзаці другому пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ №8 від 26.06.92 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Зміст же простої, не злісної непокори, розкрито в рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2011 від 11.10.2011 року. Так, згідно нього, слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Вищевказана норма є бланкетною та містить відсилання, зокрема, до положень ЗУ «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України та статус поліцейських.
Статтею 31 вищевказаного Закону визначено вичерпний перелік поліцейських заходів (законних розпоряджень), які можуть бути застосовані відносно особи, у разі наявності підстав вважати про її причетність до вчинення правопорушення та за невиконання яких (зокрема, шляхом ухилення, непокори, ігнорування) може наступати адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП.
Згідно ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи:
1) перевірка документів особи;
2) опитування особи;
3) поверхнева перевірка і огляд;
4) зупинення транспортного засобу;
5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;
8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
11) поліцейське піклування.
Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Разом з тим положення ч.2 статті 36 Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, долучено:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 686898 від 04.10.2025 ОСОБА_1 04.10.2025 о 10:58 год., перебуваючи по вул.Архангельська, буд.3, в м.Кропивницький, на законну вимогу інспектора СРПП ВП№2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП капітана поліції Косогой Д.О., за ч.2 ст.36 Закону України «Про Національну поліцію» не реагував, при цьому хапав поліцейського за формений одяг та бронезахист, що є порушенням положень ст.185 КУпАП;
-рапорт інспектора СРПП ВП №2 м.Кропивницький РУП ГУНП в Кіровоградській області, згідно якого «04.10.2025 під час проведення відпрацювання на території м. Кропивницький щодо оповіщення жителів про мобілізацію зупинено гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не мав при собі документів, що посвідчують особу, та представився громадянином на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки по базі ІПНП через чергову частину встановлено, що вказана особа являється порушником ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 12.05.2025р., особі запропоновано проїхати до найближчого відділу ТЦК та СП для встановлення всіх обставин події. В подальшому до вище вказаного громадянина прийшла його жінка та почала конфліктувати з працівниками поліції, а громадянин ОСОБА_1 почав залишати місце перевірки. Було попереджено гр. ОСОБА_1 про можливе застосування фізичної сили та спецзасобів. В подальшому гр. ОСОБА_1 спробував втікти від працівників поліції та до останнього було застосовано фізичну силу…»;
-диском з відеозаписом подій 04.10.2025, на якому зафіксовано, що працівники поліції разом з представниками ТЦК підходять до чоловіка, на його вимогу пред'являють документи, пропонують показати документи, які підтверджують особу, останній представляється ОСОБА_1 , однак документи не пред'являє. В подальшому поліцейські ще декілька разів пропонують пред'явити ОСОБА_1 документи. Також поліцейські пропонують проїхати до найближчого ТЦКтСП для з'ясування обставин, оскільки в базі ОСОБА_1 значиться як особа, яка є порушником положень ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку». На що ОСОБА_1 відмовляється. Поліцейський пропонує ОСОБА_1 дати свої руки, попереджає, що він є затриманим, оскільки відмовляється проїхати для встановлення даних. ОСОБА_1 починає бігти, тому працівники поліції зупиняють його.
Таким чином, надаючи оцінку усім доказам у справі, не встановлено у чому саме полягала законна вимога поліцейського, порядок її висловлення та у чому саме полягало невиконання вимоги поліцейського, передбаченої положенням ч.2 ст.36 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки на відеозаписі зафіксовано, що останній пропонує ОСОБА_1 пред'явити документи, які встановлюють особу, в подальшому проїхати до ТЦК, на що він відмовляється, що є порушенням положень саме п.1 ч.1 ст.31, ч.2 ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію», згідно якої у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Згідно з ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 9, 185, 247 п.1, 283, 284 КпАП України, суд,
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ст.185 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Подільського районного суду
міста Кропивницького Світлана Михайлівна Льон