справа № 388/15/25
провадження № 1-кс/388/477/2025
13.11.2025м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2024 за № 12024120000001122, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Георгіївка Лутугінського району Луганської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, працюючого охоронцем в Знам'янському загоні воєнізованої охорони в м. Долинська, перебуваючого на військовій службі в Збройних Силах України у званні старшого сержанта на посаді начальника складу роти логістики військової частини НОМЕР_1 , одруженого, осіб на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
прокурором заявлено клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у якому прокурор просив продовжити у відношенні останнього строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення застави.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України та наразі існують ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих. Посилався на неможливість запобігання зазначеним ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з умовами ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Положеннями ч. 1 ст. 193 КПК України передбачено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження, які брали участь у розгляді клопотання, надавши оцінку доводам прокурора, викладеним у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доводам сторони захисту, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 діє запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого було продовжено ухвалою суду по 19.11.2025 включно, без визначення застави.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, зокрема є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, яке з урахуванням положень ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Враховуючи зазначене та особистість ОСОБА_3 , який не має достатньо міцних соціальних зв'язків, що обумовлено тим, що він не має осіб на утриманні, що у сукупності з тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення та відповідно з мірою можливого покарання вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду через тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого він обвинувачується та можливе покарання у разі доведення його вини;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілих, які не допитувалися судом, за наявності такої можливості.
Зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою та свідчать про те, що його належна поведінка під час судового розгляду справи не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Поряд з цим судом не встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на існування такого ризику прокурором не наведено вагомих аргументів та достатнього обґрунтування, а тому його наявність слід вважати недоведеною.
Отже, на даний час наявні достатні підстави вважати, що стосовно ОСОБА_3 існують ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші, більш м'які запобіжні заходи (застава, домашній арешт, особисте зобов'язання, порука), не забезпечать запобігання встановленим ризикам та не забезпечать належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Дані обставини свідчать про наявність передбачених законом підстав для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та виправдовують подальше його тримання під вартою.
За сукупності наведених обставин та даних, суд дійшов висновку про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України.
Поряд з цим судом відзначається, що у зв'язку з наявністю обставини, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України - пред'явлення обвинувачення у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 331, 369-372 КПК України,
постановив:
клопотання прокурора про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2024 за № 12024120000001122 за ч. 4 ст. 286-1 КК України, продовжити по 11.01.2026 включно, без визначення застави.
Строк дії ухвали та застосованого запобіжного заходу по 11.01.2026 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання у частині запобіжного заходу.
Суддя ОСОБА_1