13.11.2025 Справа № 940/234/21
Провадження по справі № 1-кп/940/6/25
13 листопада 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12019110300000103 від 13.04.2019за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
встановив:
На розгляді у Тетіївському районному суді Київської області перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 , 3 ст. 190 КК України.
13.10.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 надіслав до суду клопотання про закриття кримінального провадження № 12019110300000103 від 13.04.2019за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав заявлене ним клопотання та просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене захисником клопотання та просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Представник потерпілого ТОВ «Агріголд» ОСОБА_6 при вирішенні вказаного клопотання щодо можливості звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, покладався на розсуд суду, оскільки це не стосується епізоду, за яким потерпілим є ТОВ «Агріголд».
Прокурор не заперечував щодо закінчення строків давності за епізодами висунутого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України, проте вказав на наявність ознак можливого ухилення ОСОБА_4 від суду, оскільки останній неодноразово не з'являвся у судові засідання, а причини його неявки, зокрема через перебування на стаціонарному лікуванні у медичному закладі не перешкоджали ОСОБА_4 брати участь у судовому засіданні, що підтверджується, зокрема листом з медичного закладу, а також прокурор вказав, що мали місце приводи ОСОБА_4 у судове засідання, у зв'язку з чим прокурор просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання сторони захисту щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Крім того, прокурор надав суду копії відповіді керівника Корюківської окружної прокуратури від 20.10.2025 на запит від 16.10.2025 заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, згідно якої вбачається, що Менським районним судом Чернігівської області розглядається справа №736/496/25 у кримінальному провадженні №42023272150000001 від 19.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України і станом на 20.10.2025 розгляд справи продовжується.
Відтак, на думку прокурора, з огляду на відсутність станом на дату розгляду клопотання, вироку суду, відсутні підстави для застосування положень ч. 3 ст. 49 КК України, а саме переривання перебігу давності у зв'язку з вчиненням ОСОБА_4 нового злочину.
Водночас, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 просив врахувати, що ОСОБА_4 жодного разу не доставлявся до суду приводом, а прибував сам, а також те, що останній фактично проживає у Чернігівській області на відстані 400 км від місця розташування Тетіївського районного суду Київської області, а також відсутність встановленого факту ухилення ОСОБА_4 від суду, оскільки вказане провадження у зв'язку з ухиленням обвинуваченого від суду не зупинялось, а ОСОБА_4 в розшук не оголошувався.
Розглянувши матеріали об'єднаного кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 , зокрема інкриміновано епізоди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке вчинено у грудні 2020 року.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, є нетяжким злочином.
Частиною 1 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Суд встановив, що за змістом обвинувального акту кримінальне правопорушення, зокрема передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , вчинено у грудні 2020 року, тобто на даний час минуло більше 3 років з моменту його вчинення, що є підставою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Разом з тим, суд не встановив обставин і не отримав доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України з огляду на таке.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.10.2020 у справі №204/4728/15-к, провадження 51-735 км 20 під ухиленням від слідства або суду з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо).
Така підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування, як «місцезнаходження підозрюваного невідоме», передбачена ч. 1 ст. 281 КПК, може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
За таких обставин, суд констатує, що навіть не в усіх випадках оголошення розшуку обвинуваченого та зупинення судового провадження з цих підстав виникають умови для кваліфікації дій обвинуваченого саме як ухилення від суду, оскільки таким визнаються саме умисні дії, вчинені з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника, чого у даному провадженні станом на час розгляду клопотання судом не встановлено, судове провадження не зупинялось, обвинувачений ОСОБА_4 в розшук не оголошувався, а застосування судом приводу без його подальшого примусового виконання і з одночасним з'явленням обвинуваченого у наступне та подальші судові засідання не є тотожними поняттю «ухилення від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності».
Крім того, з огляду на відсутність станом на дату розгляду клопотання, вироку Менського районного суду Чернігівської області у справі №736/496/25 у кримінальному провадженні №42023272150000001 від 19.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, суд погоджується з доводам прокурора та сторони захисту щодо відсутності підстав для застосування положень ч.3 ст. 49 КК України, а саме переривання перебігу давності у зв'язку з вчиненням ОСОБА_4 нового злочину.
З огляду на викладене, зважаючи на позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , впевнившись у його добровільності, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадженняв частині пред'явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України підлягає задоволенню.
Разом з тим, кримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України надійшло до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12021115300000008 від 14.01.2021 і в подальшому будо об'єднане ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 19.08.2021 року з іншим кримінальним провадженням №12019110300000103 від 13.04.2019за ч. 3 ст. 190 КК України у єдине судове провадження. Водночас номер кримінального провадження за ч. 1, 2 ст. 190 КК України після об'єднання проваджень залишився незмінним, а саме №12021115300000008 від 14.01.2021, у зв'язку чим клопотання сторони захисту фактично містить помилкове посилання на невірний номер кримінального провадження, а відтак в цій частині суд вважає за необхідне усунути вказані неточності самостійно, оскільки множинність номерів кримінальних проваджень в об'єднаному судовому провадженні не впливає на перебіг строків давності та розгляд клопотання.
Відтак, за наявності встановлених правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Керуючись статтею 49 КК України, статтями 284, 285, 286, 288, 314, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 статті 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021115300000008 від 14.01.2021 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_7