13.11.2025 Провадження по справі № 2-др/940/15/25
Справа № 940/1668/25
Іменем України
13 листопада 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді : Косович Т.П.
при секретарі : Козуб І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогуу цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 21.10.2025 року у справі № 940/1668/25 задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, - 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень заборгованості за кредитним договором № 14.12.2024-100001581 від 14.12.2024 року та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
У позовній заяві представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Горна В.І. зробила заяву про подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, в зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача таких судових витрат судом розглянута не була.
24.10.2025 року представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Горна В.І. направила до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогув сумі 6000 гривень. В якості доказів їх понесення надала суду копію договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01.04.2025 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та адвокатським об'єднанням «Лекс Верітас», копію звіту про виконану роботу відповідно договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01.04.2025 року від 22.10.2025 року та копію платіжної інструкції № СЦ00048816 від 23.10.2025 року про перерахування вищевказаних витрат.
Сторони у справі в судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву та дослідивши письмові докази, суд приходить до такого висновку.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) . Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зважаючи на те, що представником позивача у позовній заяві було зроблено заяву про подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а також те, що такі докази були подані в зазначений строк, суд такі докази приймає.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 11.01.2023 року у справі № 479/475/21, провадження № 61-6583св22 дійшов наступного висновку.
Так, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Як вбачається ізкопії договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01.04.2025 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та адвокатським об'єднанням «Лекс Верітас» та копії звіту про виконану роботу від 22.10.2025 року, розмір гонорару за послуги адвоката у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 6000 гривень.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування з відповідача таких витрат в заявленому розмірі, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та є завищеним, виходячи з ринкових цін на адвокатські послуги.
Визначаючи розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, суд враховує те, що справа про стягнення боргу за договором позики є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій, характер виконаної адвокатом роботи, а саме консультації, запити та складання позовної заяви, те, що справа розглядалася в порядку спрощеного провадження, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій їх необхідності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи.
З урахуванням наведеного суд стягує з відповідача на користь позивача 3000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничих послуг.
Керуючись ст.ст. 141, 270, 254 ЦПК України, суд
ухвалив:
Ухвалити у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, - 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Т.П.Косович