13.11.2025 Єдиний унікальний № 371/486/25 провадження № 2/371/714/25
13 листопада 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/486/25
Провадження № 2/371/714/25
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі секретаря судових засідань Чайки А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 14 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи кредитодавця в особистому кабінету позичальника укладено електронний договір про споживчий кредит № 100446340, у якому сторони узгодили розмір кредиту у розмірі 5000,00 грн, умови його надання, визначили порядок та строки повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами. Відповідач підписав договір електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора.
Згідно з умовами кредитного договору, відповідач зобов?язався повернути отримані кошти, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених кредитним договором. Проте він не виконував належним чином зобо?язання за договором кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 17899,37 грн.
На підставі договору про відступлення права вимоги № 105-МЛ/Т від 28 лютого 2024 року та реєстру боржників до нього, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100446340 від 14 жовтня 2023 року.
Сума заборгованості відповідача за даними витягу з реєстру боржників складає 17899,37 грн, з яких 5000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12399,37 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 500,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Позивач 26 лютого 2025 року направив відповідачеві письмову претензію про погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам договору про споживчий кредит, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач своїх зобов?язань за умовами договору не виконав.
Звертаючись до суду, представник позивача зазначила, що після укладення договору про відступлення права вимоги відповідач будь-яких дій, направлених на виконання умов договору не вчиняв, заборгованість не сплатив. У зв?язку з чим загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором, право вимоги за яким набув позивач відповідно до договору факторингу, складає 17899,37 грн.
Зазначену суму заборгованості та судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн просила стягнути з відповідача в судовому порядку.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи
06 травня 2025 року на підставі ухвали судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. від 17 квітня 2025 року справу передано за підсудністю до Ржищівського міського суду Київської області.
Ухвалою судді Ржищівського міського суду Київської області Павленка Р.М. від 14 травня 2025 року відмовлено у прийнятті цивільної справи до провадження, справу повернуто до Миронівського районного суду Київської області для розгляду за підсудністю.
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
26 червня 2025 року та 27 липня 2025 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження направлено відповідачу за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.
31 липня 2025 року відповідач отримав копію ухвали про відкриття спрощеного проваджеення у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідно до положень статті 274 ЦПК України справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не подала.
Відповідно положень частини 2 статті 191 та частини 8 статті 178 ЦПК України, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи
Суд встановив такі фактичні обставини.
14 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100446340.
Додатками № 1, № 2 та № 3 до договору є графік платежів за договором про споживчий кредит № 100446340 від 14 жовтня 2023 року, паспорт споживчого кредиту №100446340, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, заява на отримання кредиту від 14 жовтня 2023 року, додаткові контактні дані позичальника (а.с. зв.-14, 15-17).
Відповідно до умов договору, відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн строком на 105 днів, який складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів та завершується 29 жовтня 2023 року. Поточний період складає 90 днів та закінчується 27 січня 2024 року. Позичальник зобов?язався повернути кредитні кошти в рекомендовану дату платежу 29 жовтня 2023 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 27 січня 2024 року. Загальні витрати позичальника за кредитом в пільговий період складають 1737,50 грн в грошовому виразі та 141762 відсотків річних у процентному значенні за пільговий період. Загальні втрати за кредитом за весь строк кредитування складають17487,50 грн в грошовому виразі та 18515,00 відсотків річних у процентному значенні.
Згідно з пунктом 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
Відповідно до пунктів 1.5.2., 1.5.3. договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду визначені у розмірі 1237,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,65 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду визначені у розмірі 15750,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Пунктом 1.5.1. договору визначено, що комісія за надання кредиту складає 500,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від фактичної суми кредиту одноразово в момент видачі.
В заяві на отримання кредиту позичальник вказала особисті анкетні дані, дані документів, що посвідчують її особу, дані про майновий стан. Також у заяві зазначені дані про надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви, дані про прийняття рішення по заяві.
Пунктом 2.2.2. договору встановлено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.
Відповідно до пункту 2.2.3. договору, проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3. договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій та з інших причин визначена в п. 1.5.2. процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, встановлену п. 1.5.3 договору. Якщо визначена п. 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п. 1.5.3. договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Пунктом 4.2 вказаного договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов?язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, що складаються у зв?язку з продовженням строку кредитування, має право нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п. 1.5.3. договору в якості процентів за порушення грошового зобов?язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.5.3. договору. Обов?язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Вищезазначений кредитний договір підписано сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено розділом 6 цього договору.
Зазначене підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан» від 14 жовтня 2023 року згідно з якою електронний договір № 100446340 підписано ОСОБА_1 14 жовтня 2023 року об 16:49:37 год за допомогою електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора 502231 відправленого на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 18).
ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 74440934 від 14 жовтня 2023 року про перерахування коштів у розмірі 5000,00 грн на карту НОМЕР_1 з призначенням платежу «кошти згідно договору № 100446340» та отримувачем платежу « ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 » (а.с. 19 зв).
Згідно з даними відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100446340, складеного ТОВ «Мілоан», 14 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000,00 грн та нараховано комісію у розмірі 500,00 грн. До 29 жовтня 2023 року проводилося нарахування процентів згідно пункту 1.5.2. договору у розмірі 82,50 грн. Починаючи з 30 жовтня 2023 року та до 06 січня 2024 року нарахування процентів здійснювалося згідно з пунктами 1.5.2., 2.3.1.1. договору у розмірі 175,00 грн в день. 06 січня 2024 року ТОВ «Міолан» здійснено списання прострочених процентів за рахунок фінансового результату в сумі 3328,13 грн. Починаючи з 07 січня 2024 року та до 27 січня 2024 року нарахування процентів здійснювалося згідно з пунктами 1.5.2., 2.3.1.1. договору у розмірі 115,00 грн в день. (а.с. 20).
Відповідно до даних виписки з особового рахунка за кредитним договором № 100446340 від 14 жовтня 2023 року, складеної позивачем, станом на дату звернення до суду з позовною заявою 31 березня 2025 року заборгованість складає 17899,37 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 12399,37 грн - заборгованість за відсотками, 500,00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 21).
28 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т (а.с. зв. 21, 22-26).
Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2.3. договору № 105-МЛ/Т, перехід права вимоги заборгованості до боржників відбувається у день здійснення фінансування на користь кредитора у повному обсязі в сумі зазначеній у пункті 7.1. договору, після чого новий кредитор стає кредитором до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання - передачі реєстру боржників. До нового кредитора переходить право вимоги до боржників які виникли у кредитора за кредитними договорами, які входять до портфеля заборгованості.
Згідно з умовами пункту 7.1. договору № 105-МЛ/Т, за даними платіжної інструкції № 75540 від 28 лютого 2024 року за відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» суму фінансування (а.с. 28).
28 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» та ТОВ «Мілоан» підписано акт приймання - передачі реєстру боржників до договору № 105-МЛ/Т(а.с. 25 зв).
Згідно з даними витягу з Реєстру боржників договору про відступлення права вимоги № 105-МЛ/Твід 28 лютого 2024 року(у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 04 лютого 2024 року), до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100446340 від 14 жовтня 2023 року. Розмір заборгованості станом на дату відступлення права вимоги згідно з даними реєстру боржників складає 17899,37 грн з яких 5000,00 грн сума боргу за тілом кредиту, 12399,37 грн - сума нарахованих процентів, 500,00 грн - залишок по комісії (а.с. 26 зв., 27, 28 зв.).
26 лютого 2025 року ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу № 23402591/1914 про погашення заборгованості за кредитним договором № 100446340 від 14 жовтня 2023 року у розмірі 17899,37 грн (а.с. 29).
Мотиви суду та застосовані норми права
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктами 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з частинами 12,13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання кредитних коштів здійснила послідовні дії для укладення договору та уклала такий договір з кредитною установою за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто одноразового ідентифікатора.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, підписавши кредитний договір електронним підписом, відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, на підставі укладеного електронного договору, який вважається укладеними у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов?язки, які походять із кредитного договору.
З досліджених судом письмових доказів вбачається, що ТОВ «Мілоан» та відповідач обумовили у письмовому вигляді та передбачили порядок та умови отримання кредитних коштів, погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, розмір відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитом, а також строк кредитування.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 530 ЦПК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Умови договору про розмір кредиту, порядок його надання та погашення, розмір та порядок сплати процентів за користування коштами, були викладені у договорі про споживчий кредит № 100446340 від 14 жовтня 2023 року.
Факт перерахування кредитних коштів у сумі 5000,00 грн підтверджений платіжним дорученням від 14 жовтня 2023 рорку.
Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
На підставі наведених положень, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги до відповідача та набуття такого права ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал»» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов. Право вимоги за договорами кредиту на підставі договору факторингу та договору про відступлення права вимоги перейшло від ТОВ Мілоан» до позивача.
У порушення норм закону та умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконувала, кредитну заборгованість в обумовлені договором строки у повному обсязі не сплатила, ні на рахунки попереднього кредитора ТОВ «Мілоан», ні на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал»».
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об?єктивність та неупередженість, зобов?язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Визначаючи розмір наявної заборгованості та її складові, суд ураховує, що загальними вимогами процесуального права визначено обов?язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд встановив, що згідно з даними відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100446340, складеного ТОВ «Мілоан», 27 січня 2024 року ОСОБА_1 не здійснював жодних перерахувань грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. Несплаченими залишилися суми заборгованості за тілом кредиту у сумі 5000,00 грн та за нарахованою одноразово комісією у розмірі 500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами, суд зазначає, що згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Мілоан» з 14 жовтня 2023 року до 29 жовтня 2023 року проводило нарахування процентів згідно пункту 1.5.2. договору у розмірі 82,50 грн. Всього за цей період нараховано 1237,50 грн процентів (82,50*15 днів). Починаючи з 30 жовтня 2023 року та до 01 червня 2024 року нарахування процентів здійснювалося згідно з пунктами 1.5.2., 2.3.1.1. договору у розмірі 175,00 грн в день. Всього за цей період нараховано 12075,00 грн процентів (175*69 днів). 01 червня 2024 року ТОВ «Мілоан» здійснило списання прострочених процентів за рахунок фінансового результату в сумі 3328,13 грн. Починаючи з 01 липня 2024 року та до 27 січня 2025 року нарахування процентів здійснювалося згідно з пунктами 1.5.2., 2.3.1.1. договору у розмірі 115,00 грн в день. Всього за цей період нараховано 2415,00 грн процентів (115,00*21 день).
Всього до закінчення строку кредитування нараховано проценти у сумі 12399,37 грн. Відповідач не здійснював жодних платежів спрямованих на погашення процентів з кредиту. Тож стягненню підлягає заборгованість зі сплати процентів, нарахована в межах строку кредитування, а саме у розмірі 12399,37 грн.
Відомостей про погашення заборгованості матеріали справи не містять, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 5000,00 грн, за комісією у розмірі 500,00 грн та нарахованими відсотками в межах строку кредитування у розмірі 12399,37 грн, є обґрунтованими. Заборгованість у загальному розмірі 17899,37 грн підлягає стягненню з відповідача.
Висновки за результатами розгляду
Під час з'ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.
Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов'язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.
Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.
Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.
Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу, заборгованості за одноразовою комісією, а також суми заборгованості за процентами в межах строку кредитування, підтверджені матеріалами справи.
Щодо розподілу судових витрат
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вказаного правила, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 100446340 від 14 жовтня 2023 року, з урахуванням суми основного боргу, заборгованості за процентами та комісією, у розмірі 17899 гривень 37 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок, всього 20 321 (двадцять тисяч триста двадцять одна) гривня 77 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 13 листопада 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: корпус під номером 28, будинок під номером 1, вулиця Смаль - Стоцького, місто Львів, Львівська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .
Суддя Л.О. Капшук