13.11.2025
Єдиний унікальний № 371/1641/25
провадження № 3/371/649/25
13 листопада 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1641/25
Провадження № 3/371/649/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: квартира під номером АДРЕСА_1 ,
за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 03 жовтня 2025 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Renault Express», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі «Миронівка-Канів» 5 км, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив зіткнення з дикою твариною, автомобіль отримав незначні механічні пошкодження.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судовому засіданні при розгляді порушеної щодо нього справи вину у вчиненні правопорушень визнав, пояснипв, що тварина вискочила на дорогу перед самим автомобілем, він не успів відреагувати, хоча швидкість не була великою.
У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна настає відповідальність за статтею 124 КУпАП.
На підставі пункту 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суддя зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
При розгляді справи встановлено, що 03 жовтня 2025 року за участі водія ОСОБА_1 на автодорозі «Миронівка-Канів» мала місце дорожньо-транспортна пригода.
За фактом вчиненого правопорушення, за встановленою формою, з урахуванням всіх вимог, передбачених статтею 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, складено протокол про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано схему місця дорожньо-транспортної пригоди. Згідно з даними схеми місця ДТП, недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП, немає.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що діями, які порушили вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху та призвели до пошкодження транспортного засобу, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення.
Малозначність правопорушення - це поняття в праві, яке означає, що хоча певна дія або
бездіяльність формально порушує закон, вона не є настільки серйозною, щоб тягнути за собою покарання.
Згідно з приміткою до статті 22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертоюстатті 121, частиною п'ятоюстатті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьоюстатті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.
Законодавство не містить повного переліку малозначних правопорушень або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини.
У постанові Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року у справі К/800/17615/16 вказано, що у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
На підставі статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі про адміністративне правопорушення наявні підстави, що вказують на малозначність правопорушення та доцільність звільнення ОСОБА_1 від правових наслідків свого протиправного діяння. Ним вчинено необережну дію, яка формально порушує закон, проте вона не є настільки серйозною, щоб тягнути за собою адміністративне стягнення.
Наслідки вчиненого діяння не становлять суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
За наведених встановлених обставин, досягнення виховних та попереджувальних цілей є можливим без застосування мір адміністративного впливу.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності за статтетю 124 КУпАП з мотивів малозначності вчиненого ним правопорушення.
Згідно із частиною другою статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 22, 124, 245, 280, частиною другою статті 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративниго правопорушення, обмежившись усним зауваженням на його адресу.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О. Капшук