09.11.2025
Єдиний унікальний № 371/1715/25
09 листопада 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1715/25
Провадження № 1-кс/371/356/25
Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі :
помічника судді ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4
розглянувши справу за клопотанням директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Єстранс» ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025111220000309, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року за частиною другою статті 321 КК України,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Єстранс» на підставі частини першої статті 174 КПК України звернулася до слідчого судді Миронівського районного суду Київської області з клопотанням про скасування арешту майна.
У клопотанні просила скасувати арешт транспортного засобу автомобіля марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс».
Клопотання обґрунтувала тими обставинами, що 20 жовтня 2025 року слідчим суддею Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 частково задоволено клопотання слідчого ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000309, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року за частиною другою статті 321 КК України, накладено арешт на належні ТОВ «Єстранс» матеріальні об'єкти.
За змістом ухвали про арешт майна у виді автомобіля марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепу марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , це майно є таким, що ймовірно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та має бути піддано експертному дослідженню. Тобто необхідність у обмеженні доступу до арештованих транспортних засобів та можливості їх використання володільцем у господарській діяльності полягала у огляді експертами вилучених транспортних засобів для подальшого проведення експертиз.
04 листопада 2025 року експертами за участі слідчого ОСОБА_3 , директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСТРАНС» ОСОБА_5 та водія проведено детальний огляд транспортного засобу.
Вважає, що потреба в подальшому арешті майна відпала.
Згідно правил частини другої статті 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Представник заявника ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання про скасування арешту майне, подане директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Єстранс» ОСОБА_5 , в обґрунтування вимог про скасування арешту послався на обставини, викладені у змісті клопотання.
Слідчий, за клопотанням якого було арештовано майно, пояснив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, необхідні процесуальні дії щодо арештованого майна вчинені, експертні дослідження проведені та отримані експертні висновки, тому потреба у арешті транспортних засобів відпала.
Заслухавши представника заявника та слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
На підставі частини першої статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що 15 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111220000309 внесені відомості про кримінальне провадження за частиною другою статті 321 КК України. Ці обставини підтверджені відомостями Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 20 жовтня 2025 року за клопотанням слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000309, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року за частиною другою статті 321 КК України, накладено арешт на матеріальні об'єкти:
Автомобіль марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс»;
Напівпричеп марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс».
За змістом вказаної ухвали слідчого судді, під час досудового розслідування встановлено такі обставини кримінального правопорушення.
15 жовтня 2025 року водій автомобіля «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ТОВ «Інтерполітрейд» здійснив навантаження 16-ма пластиковими контейнерами (євро куб) з кислотою азотною неконцентрованою, на яких наявні написи на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06.10.25», та попрямував до пункту розвантаження у місто Кривий ріг Дніпропетровської області.
Слідчим проведено огляд місця події, яким була автодорога Н-01 «Київ-Знам'янка» 103 км на території села Росава Миронівської територіальної громади. В ході огляду місця події оглянуто автомобіль марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявлено, що з напівпричепу, зокрема з його передньої частини, здійснюється витік рідини з специфічним різким запахом, притаманний кислотам.
За участю завідувача відділення санітарно-гігієнічної лабораторії міста Миронівка у місці контакту речовини, яка витікала з напівпричепу, із земельною ділянкою проведено відбір ґрунту, проведено відбір вказаної рідини з поверхні асфальтобетонного покриття та відібрано зразок з пошкодженого пластикового контейнера у дві окремі поліетиленові пляшки.
Мобільним рятувальним центром швидкого реагування ДСНС були проведені аварійно-рятувальні роботи. Працівниками рятувального загону ДСНС з метою усунення негативних наслідків у виді витоку небезпечної речовини проведено переливання рідини з пошкодженого пластикового контейнера, на якому наявні написи на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06.10.25» до щойно привезеного непошкодженого пластикового контейнера білого кольору об'ємом 1000 літрів, який після переливання поміщено також до напівпричепу марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Транспортні засоби автомобіль та напівпричіп, контейнери з рідиною та пустий контейнер, а також товаро-транспортна накладна були вилучені слідчим, долучені до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
Слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна дійшов висновку, що майно у виді автомобіля марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є таким, що ймовірно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та має бути піддано експертному дослідженню. Вказане майно, згідно зі статтею 98 КПК України, може бути розцінено як речові докази вчинення кримінального правопорушення, обставини якого встановлюються в межах даного кримінального провадження.
Такі обставини підтверджені даними ухвали слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 20 жовтня 2025 року.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя врахувала, що за загальним правилом, визначеним у частиною третьою статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Потреби досудового розслідування виправдовували обраний ступінь втручання у права і свободи юридичної особи, яка була власником транспортного засобу.
Правила скасування арешту майна у кримінальному провадженні є наступними.
Згідно з положеннями абзацу 1 частини першої статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
За правилами абзацу 2 частини першої вказаної статті, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Якщо особа вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, вона має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
ОСОБА_5 , яка звернулася з цим клопотанням, є представником власника майна щодо якого здійснюється розгляд вказаного клопотання. Згідно з наданими письмовими доказами займає посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Єстранс».
04 листопада 2025 року експертами за участі слідчого ОСОБА_3 , директора ТОВ «Єстранс» ОСОБА_5 та водія проведено детальний огляд транспортного засобу, фотографування елементів, що містять сліди проливу кислоти азотної, перевірка технічного стану, заміна деформованої пневмоподушки, перевірка гальмівної системи.
Експертне дослідження, з метою виконання якого на майно у виді автомобіля марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , було накладено арешт, проведено.
06 листопада 2025 року складено висновок експерта за результатами проведення інженерно -транспортної експертизи №СЕ-19/111-25/64264-ІТ.
Відповідно до вказаного висновку на момент огляду автомобіля марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рульове управління знаходиться у працездатному стані; несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в рульовому управлінні перед подією зазначеною у постанові, не виявлено; робоча гальмівна система знаходиться в працездатному стані; несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову робочої гальмівної системи перед подією зазначеною у постанові, не виявлено; виявлено несправність елементів підвіски, а саме, балон пневматичної ресори заднього правого колеса розгерметизований через розрив гумо-кордового шару балона, в наслідок чого відбувається виток стиснутого повітря.
За юридичними позиціями Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003); суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (абзац 2 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).
Право на судовий захист є фундаментальним правом людини, яке є гарантією захисту її прав, свобод і законних інтересів, а рівень його забезпеченості характеризує демократизм держави та її правовий характер.
У кримінальному судочинстві, де стикаються публічні та приватні інтереси, виникає потреба у створенні таких механізмів реалізації права на судовий захист, які забезпечували б ефективне поновлення прав особи, були максимально пристосовані для вирішення його завдань на всіх етапах провадження.
Із аналізу норми статті 174 КПК України слідує, що вона пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Як вбачається із ухвали слідчого судді від 20 жовтня 2025 року, при накладенні арешту слідчий суддя врахував ризики його приховування, використання, передачі чи відчуження та необхідність його збереження як речового доказу.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.
Як визначено статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Протокол до Конвенції), ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово та послідовно зазначав, що «перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у мирне володіння майном має бути правомірним: друге речення абзацу першого дозволяє позбавляти майна лише «за умов, визначених законом», а другий абзац визнає, що держави мають право контролювати процес користування майном шляхом застосування «законів». Верховенство права (правовладдя) одна із засад демократичного суспільства, притаманна всім статтям Конвенції. Отже питання про те, чи було досягнуто справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та потребою захисту фундаментальних прав особи набуває значення лише після того, як буде встановлено, що втручання, про яке йдеться, відповідало вимозі правомірності і не було свавільним (рішення у справі Iatridis v. Greece від 25 березня 1999 року (заява № 31107/96), § 58; рішення у справі Frizen v. Russia від 24 березня 2005 року (заява № 58254/00), § 33).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З огляду на приписи пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав,
свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право особи, в інтересах якої подано клопотання, на вільне використання майна власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Відтак, права та законні інтереси законного власника майна підлягають захисту із застосуванням належної правової процедури.
Крім того, будь-яких доказів, які б вказували слідчому судді на протилежне, а також, що в разі скасування арешту в цій частині існуватимуть будь-які ризики, які б перешкоджали виконанню завдань в даному кримінальному провадженні, передбачених статтею 2 КПК України, під час розгляду клопотання, надано не було.
Враховуючи наведене, права законного власника арештованого майна підлягають захисту.
Слідчий суддя приймає до уваги як мотиви представника заявника ОСОБА_4 так і мотиви слідчого про те, що відпала потреба у арешті майна, оскільки необхідні процесуальні та слідчі дії з цим майном проведені, на даний час слідчих дій з вказаним майном не проводиться.
З цих підстав слідчий суддя дійшов висновку, що в такому заході забезпечення кримінального провадження як арешт майна на даний час відпала потреба.
Вказані обставини, які оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 110, 170-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Єстранс» ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025111220000309, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року за частиною другою статті 321 КК України.
Скасувати повністю арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 20 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025111220000309, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року за частиною другою статті 321 КК України, у виді:
Автомобіля марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс»;
Напівпричепа марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1