Справа № 369/6773/25
Провадження № 1-кп/369/1715/25
іменем України
11.11.25 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю потерпілої ОСОБА_4
за участю обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12025116380000029 від 28.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Корнин, Попільнянського району, Житомирської області, українки, громадянки України, маючої середню освіту, офіційно не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
26.02.2025 близько 03 год. 00 хв., більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , де в той же час перебувала потерпіла ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останньою, маючи прямий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , стоячи навпроти ОСОБА_4 , схопила двома руками стілець із металевими ніжками та нанесла один удар в область правої скроні потерпілої, а саме у праву надбрівну ділянку.
В результаті дій ОСОБА_5 , згідно висновку експерта, потерпілій ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді рани правої надбрівної ділянки, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для загоєння рани необхідний термін більше 6, але менше 21 дня.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у пред'явленому обвинуваченні визнала у повному обсязі і дала показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення нею кримінального проступку, пояснивши, що 26.02.2025 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , відпочивала на дні народження у знайомої, де також була потерпіла ОСОБА_4 . Через деякий час, між нею та потерпілою сталась сварка, під час якої вона взяла стілець та вдарила ОСОБА_4 . Після цього, коли вона зрозуміла, що зробила, то неодноразово просила пробачення у потерпілої. ОСОБА_5 у вчиненому щиро розкаялась, запевнила, що зробила належні висновки зі своєї поведінки та засуджує свій ганебний вчинок, просила суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують її особу.
Показання обвинуваченої є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння нею обставин вчиненого, добровільності та істинності її позиції.
Тому суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку доведена повністю та її дії кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку; ОСОБА_5 раніше не судима; за місцем проживання негативних характеристик немає; на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному кримінальному правопорушенні, що полягає у критичній оцінці обвинуваченою своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений прокурором та обвинуваченою до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_6