Справа № 369/21271/25
Провадження № 1-кп/369/2195/25
іменем України
13.11.25 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження відомості про яке 14 червня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116450000142 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Моделів Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, розлученого, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
установив:
13 червня 2025 року о 19:00 год. ОСОБА_2 , рухаючись автомобільною дорогою по вул. Грушевського м. Боярка Фастівського району Київської області, керував транспортним засобом - колісним трактором, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , де був зупинений працівниками поліції відділення поліції № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області для перевірки документів на підставі п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану».
Під час перевірки документів, ОСОБА_2 на вимогу співробітників СРПП відділення поліції № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, достовірно знаючи, що посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_3 від 24 квітня 2015 року, видане на його ім'я нібито ІНФОРМАЦІЯ_2 з зазначеними категоріями машин, на керування якими видане посвідчення (А1, А2), є підробленим, оскільки не отримував його в порядку, встановленому законодавством, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою використання завідомо підробленого документа, пред'явив посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_3 від 24 квітня 2015 року, видане на його ім'я нібито ІНФОРМАЦІЯ_2 з зазначеними категоріями машин, на керування якими видане посвідчення (А1, А2), тобто використав завідомо підроблений документ, який в подальшому було вилучено у ОСОБА_2 , як такий, що за своїми характеристиками не відповідає встановленому зразку та під час перевірки по базі НПУ не числиться.
Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчення тракториста - машиніста на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавалось. Посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_3 - не видавалось.
Згідно висновку експерта № СЕ-19-25/35206-ДД від 08 липня 2025 року бланк посвідчення тракториста - машиніста виданий на ім'я ОСОБА_2 з серійним номером АС 028765 від 24 квітня 2015 року, не відповідає за способом друку встановленого зразку бланка посвідчення тракториста - машиніста, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкцією ч. 4 ст. 358 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_3 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_2 складену в присутності захисниці ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.
Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисниці, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 4 ст. 358 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінальних правопорушень. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисниці.
Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисниця не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку, зазначених в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд у відповідності із ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, а також враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, та вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Процесуальні витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) процесуальні витрати, на користь держави в сумі - 4457,00 грн (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень).
Речові докази:
- посвідчення тракториста машиніста серії НОМЕР_3 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке перебуває в спеціальному пакеті експертної служби 0447835 та знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12025116450000142 - залишити в матеріалах кримінального провадження (а.с. 42 т.1).
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1