Справа № 368/1801/25
2-о/368/71/25
Рішення
Іменем України
"13" листопада 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі:
Головуючий суддя - Закаблук О.В.
При секретарі судового засідання - Токовенко Н.О.
- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, - про встановлення факту, що має юридичне значення, (встановлення факту належності правоустановлюючих документів), суд, -
23.10.2025 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, - про встановлення факту, що має юридичне значення, (встановлення факту належності правоустановлюючих документів), в прохальній частині якої заявник просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.12.1987 року, відповідно до якої вона має періоди роботи:
- з 07.12.1987 по 21.02.1988 роки в Кагарлицькому хлібокомбінаті;
- з 15.11.1988 по 23.05.1989 року в Кагарлицькій міжрайбазі;
- з 03.09.1989 по 01.02.1990 роки в Кагарлицькому цукровому комбінаті;
- з 23.05.1990 по 07.05.1993 роки в Кагарлицькій нафтобазі;
- з 21.06.1993 по 15.06.1996 роки в Приватному підприємстві «РЕС»;
- з 01.07.1996 по 20.08.1997 роки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Смак»;
- з 01.10.1997 по 26.09.1998 роки облік по безробіттю в Кагарлицькому районному центрі зайнятості;
- з 05.10.1998 по 25.11.2000 роки в Акціонерному товаристві «Холдингова компанія Наука та Технологія»;
- з 01.06.2003 по 01.12.2003 роки в Приватно-орендному підприємстві «Руна»;
- з 20.01.2004 по 15.06.2004 роки облік по безробіттю в Кагарлицькому районному центрі зайнятості;
- з 01.06.2007 по 18.08.2008 роки в Споживчому товаристві «Світанок».
Вищевказані вимоги заявник ОСОБА_1 в мотивувальній частині заяви обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - Заявник), - є особою пенсійного віку та має право на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі зниженням пенсійного віку в порядку, передбаченому ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
23.09.2025 року Заявник звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком.
Рішенням про відмову в призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №104550009679 від 08.10.2025 року Заявнику було відмовлено у задоволення заяви та призначенні пенсії.
При цьому, за результатами розгляду наданих Заявником документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області не було зараховано до страхового стажу Заявника:
- періоди роботи за записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 08.12.1987 р., оскільки титульна сторінка не завірена печаткою.
Враховуючи викладене, для призначення пенсії, - Заявнику необхідно підтвердити наявність в неї необхідного страхового стажу.
Для цього, у Заявника виникла потреба у встановленні за рішенням суду факту належності їй правовстановлюючого документа, а саме, - трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.12.1987 р..
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за наявності необхідного страхового стажу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов 'язкового державного соціального страхування.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім 'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім 'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення», - при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім 'я, по-батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народоження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Необхідно зазначити, що обов'язок щодо правильності ведення трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Тобто, Заявника не має бути позбавлено права на пенсію через неналежне ведення трудової книжки уповноваженою особою, зокрема через відсутність печатки на титульному аркуші трудової книжки.
У постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Оскільки на даний час виправити недолік ведення трудової книжки у виді відсутності відтиску печатки на титульному аркуші трудової книжки об'єктивно неможливо та Заявник позбавлена можливості в інший спосіб підтвердити перед пенсійним органом наявність в неї необхідного страхового стажу, то наявні усі підстави для задоволення даної заяви та встановлення факту належності Заявнику трудової книжки серії НОМЕР_3 від 08.12.1987 року.
Згідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаоїс роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», - для підтверджлення спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Позивач надала Головному правлінню Пенсійного фонду України в Київській області трудову книжку та довідку, в якій наявні записи про роботу в Кагарлицькому хлібокомбінаті, однак, - виходячи з рішення про відмову в призначені пенсії, - цих документів не достатньо для призначення пенсії.
У зв'язку з вищезазначеним, - виникла необхідність підтвердження юридичного факту, а саме факт того, що Позивач з 10.11.1993 р. по 01.04.2001 р. працювала свинаркою та виконувала встановлені норми обслуговування тварин.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 315, 316, 318, 319 Цивільного процесуального кодексу України, - заявник просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині її заяви.
23.10.2025 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно, - справа № 368/1801/25, провадження № 2 - о/368/71/25.
27.10.2025 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 315, 316, 317, 318 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження, призначено справу до судового слухання на 10 год. 00 хв. 13.11.2025 року.
В судове засідання, яке відбулося 13.11.2025 року, заявник ОСОБА_1 , - не з'явилася, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій заявник просить суд слухати справу без її участі, вимоги, викладені в прохальній частині заяви, - підтримує в повному обсязі.
В судове засідання, яке відбулося 13.11.2025 року, представник заінтересованої особи, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, - не з'явився, хоча, - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині заяви задовольнити, - шляхом винесення рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Підсудність:
- Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, - заявник ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), - зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно, враховуючи місце проживання заявника та положення ч. 1 ст. 316 ЦПК України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції.
Сторони по справі:
- заявником по даній справі є фізична особа, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка місто Кагарлик Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий 11 квітня 2001 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
- заінтересованою особою по даній справі є юридична особа, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, (08500, Київська область, м. Фастів, вл. Саєнка Андрія, 10, Код ЄДРПОУ: 22933518).
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:
- Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
- Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
- Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- Згідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Така правова позиція узгоджується з думкою Пленуму Верховного Суду України, висловленою у пунктами 1, 12 Постанови № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», - виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.
- Згідно ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
- Згідно ст.ст. 256-259 ЦПК України суди можуть встановлювати факти, що мають юридичне значення.
Згідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Закон надає юрисдикції суду встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, заявник, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), - є особою пенсійного віку та має право на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - зі зниженням пенсійного віку в порядку, передбаченому ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
23.09.2025 року Заявник звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком.
Рішенням про відмову в призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №104550009679 від 08.10.2025 року, - Заявнику було відмовлено у задоволення заяви та призначенні пенсії.
При цьому, за результатами розгляду наданих Заявником документів, - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області не було зараховано до страхового стажу Заявника:
- періоди роботи за записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 08.12.1987 р., оскільки титульна сторінка не завірена печаткою.
Враховуючи викладене, для призначення пенсії, - Заявнику необхідно підтвердити наявність в неї необхідного страхового стажу.
Для цього, у Заявника виникла потреба у встановленні за рішенням суду факту належності їй правовстановлюючого документа, а саме, - трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.12.1987 р.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за наявності необхідного страхового стажу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов 'язкового державного соціального страхування.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення», - при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім 'я, по-батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народоження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Необхідно зазначити, що обов'язок щодо правильності ведення трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Тобто, Заявника не має бути позбавлено права на пенсію через неналежне ведення трудової книжки уповноваженою особою, зокрема, - через відсутність печатки на титульному аркуші трудової книжки.
У постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Оскільки на даний час виправити недолік ведення трудової книжки у виді відсутності відтиску печатки на титульному аркуші трудової книжки, - об'єктивно неможливо, та Заявник позбавлена можливості в інший спосіб підтвердити перед пенсійним органом наявність в неї необхідного страхового стажу, - то наявні усі підстави для задоволення даної заяви та встановлення факту належності Заявнику трудової книжки серії НОМЕР_3 від 08.12.1987 року.
Згідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаоїс роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», - для підтверджлення спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Що стосується тієї обставини, що трудова книжка видана на ім'я « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », а заявник станом на час звернення має прізвище « ОСОБА_3 », то даний факт обгрунтовано тим, що після отримання трудової книжки заявник одружилася, та, внаслідок одруження, - змінила своє прізвище.
Вищевказаний факт підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 , яке видане 23 січня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Кагарлоицького районного управління юстиції у Київській області, в якому зазначено, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець селище Радомка Семенівського району Чернігівської області, та громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Кагарлик Київської області, громадянка України, - одружилися 23.01.2001 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 23 січня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Кагарлоицького районного управління юстиції у Київській області зроблено запис за № 04.
Прізвища після одруження:
Чоловіка - ОСОБА_3 .
Дружини - ОСОБА_3 .
Таким чином, встановлення вказаного факту має для юридичне значення, так як дозволить заявнику, - ОСОБА_1 , - в повному обсязі реалізувати її право на пенсію.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих оокументів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої зазначені в оокументі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до ст. 293, 315 Цивільною процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по - батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по - батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, факт, про який заявник ОСОБА_1 просить встановити суд, - має юридичне значення і не пов'язаний з вирішенням спору про право.
Отже, залишається єдиний спосіб вирішення виниклої проблеми, - звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Та, по результатах розгляду справи, - отримання заявником відповідного рішення суду.
При розгляді справи суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.
Судове рішення є підставою для оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян.
Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 4.15. глави 10, розділу 2 « Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», п. 7 ППВС України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, ч. 1 ст. 1221, ст. 1217, ст. 1261 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, - про встановлення факту, що має юридичне значення, (встановлення факту належності правоустановлюючих документів), - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, - встановити факт належності фізичній особі, - ОСОБА_6 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці місто Кагарлик Київської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_4 , виданий 11 квітня 2001 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_5 ), -
- правоустановлюючого документу, а саме, - Трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення, - 08 грудня 1987 року на « ОСОБА_2 , 25 августа 1970 года), відповідно до якої вона має періоди роботи:
- з 07.12.1987 по 21.02.1988 роки в Кагарлицькому хлібокомбінаті;
- з 15.11.1988 по 23.05.1989 року в Кагарлицькій міжрайбазі;
- з 03.09.1989 по 01.02.1990 роки в Кагарлицькому цукровому комбінаті;
- з 23.05.1990 по 07.05.1993 роки в Кагарлицькій нафтобазі;
- з 21.06.1993 по 15.06.1996 роки в Приватному підприємстві «РЕС»;
- з 01.07.1996 по 20.08.1997 роки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Смак»;
- з 01.10.1997 по 26.09.1998 роки облік по безробіттю в Кагарлицькому районному центрі зайнятості;
- з 05.10.1998 по 25.11.2000 роки в Акціонерному товаристві «Холдингова компанія Наука та Технологія»;
- з 01.06.2003 по 01.12.2003 роки в Приватно-орендному підприємстві «Руна»;
- з 20.01.2004 по 15.06.2004 роки облік по безробіттю в Кагарлицькому районному центрі зайнятості;
- з 01.06.2007 по 18.08.2008 роки в Споживчому товаристві «Світанок».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 12.11.2025 року.
Суддя: Закаблук О.В.