справа № 362/2157/24
провадження № 1-кп/362/266/25
11 листопада 2025 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинувачених у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2023 року за № 12023110000000777, щодо
ОСОБА_3 й
ОСОБА_4
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 317 КК України.
У судове засідання прибули:
прокурор ОСОБА_5 ;
обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ;
захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Суд установив:
Прокурор заявив клопотання про продовження обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтоване наявністю передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України ризиків, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити злочинну діяльність.
У судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_7 просили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_8 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Також прокурор заявив клопотання про продовження обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обґрунтоване наявністю передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України ризиків, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити злочинну діяльність.
У судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 і захисник ОСОБА_6 просили змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби.
Заслухавши позицію учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань і наявні матеріали кримінального провадження, суд виходить з такого.
За приписами статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з частиною 1 статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При цьому відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 березня 2024 року в рамках кримінального провадження № 12023110000000777 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 травня 2024 року без визначення розміру застави. Слідчий суддя констатував наявність щодо ОСОБА_3 ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 29 квітня 2024 року обрав обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 червня 2024 року без визначення розміру застави, який у подальшому продовжено.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року в рамках кримінального провадження № 12023110000000777 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 травня 2024 року. Слідчий суддя констатував наявність щодо ОСОБА_4 ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 29 квітня 2024 року обрав обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 червня 2024 року з без визначення розміру застави, який у подальшому продовжено та визначено розмір застави.
Ухвалою від 15 вересня 2025 року суд змінив обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на та визначив його у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Суд при цьому враховує, що понять ризиків, як і видів доказів, якими вони можуть підтверджуватися, національне законодавство України не містить. Однак, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі данні, на думку суду, повинні свідчити про можливість існування певних підозр щодо таких ризиків, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом наведено ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень частини 1 статті 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь імовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Проаналізувавши аргументи клопотання прокурора, взявши до уваги позицію сторони захисту, суд дійшов висновку про незмінність зазначених ризиків та інших обставин, які стали підставою для обрання щодо обвинувачених запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, а також враховуючи, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування йому більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а також його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас суд на поточній стадії судового провадження, зважаючи на обсяг уже досліджених доказів, вважає за доцільне визначити ОСОБА_3 заставу. При цьому при визначенні розміру застави суд зважає не лише на обсяг пред'явленого обвинувачення, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів і спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Суд, з урахуванням аргументів сторони захисту стосовно матеріального стану обвинуваченого, вважає за доцільне визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу в меншому розмірі, а саме в розмірі 165 (сто шістдесят п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 620 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, а також враховуючи, особу обвинуваченого. Позиція суду щодо наявності підстав і процесуальної доцільності стосовно застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є незмінною.
Оскільки суд зменшує ОСОБА_3 розмір застави, клопотання прокурора належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 7, 177-178, 182-183, 193-194, 196, 201, 376 КПК України, суд
постановив:
1. Задовольнити клопотання прокурора частково.
2. Продовжити обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лука Таращанського району Київської області, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 09 січня 2026 року включно.
3. Визначити ОСОБА_3 заставу у 165 (сто шістдесят п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 620 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави (ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача/ЄДРПОУ 26268119, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661, справа № 362/2157/24).
4. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
5. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- з'являтися на виклики суду у встановлений час;
- не відлучатися з території Київської області та міста Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин даного кримінального провадження.
6. Роз'яснити, що в разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави особа вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини 7 статті 194 КПК України.
7. Продовжити обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Архангельська, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 09 січня 2026 року включно.
8. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
- цілодобово не залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_5 , за винятком необхідності отримання екстреної медичної допомоги чи на період прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги;
- з'являтися на виклики суду у встановлений час;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
9. Роз'яснити, що у разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
10. Оголосити перерву в судовому розгляді до 14:00 17 листопада 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 13 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_1