Справа № 357/5975/25
1-кп/357/751/25
13.11.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за № 12025116030000237 від 26.03.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Глухівці Козятинського району Вінницької області, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 24.04.2025 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025116030000237, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
1.1. В судовому засіданні 29.07.2025 захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
1.2. Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
1.3. Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
2. Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд встановив таке.
2.1. Частиною 1 ст. 258 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
2.2. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 258 КПК України).
2.3. Частиною 4 ст. 309 КК України передбачено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.4. Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_5 26.03.2025 близько 19 години, перебуваючи в лісі поблизу вулю. Вишнева в с. Володимирівка Білоцерківського району Київської області, на земельній ділянці незаконно придбав - знайшов прозорий полімерний пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, ззовні схожою на психотропну речовину «PVP».
Надалі ОСОБА_5 , пересвідчився за зовнішніми ознаками, що дана кристалоподібна речовина білого кольору є психотропною, а саме «PVP», помістив її до правого кросівка, в який був одягнений та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.
Після чого, 26.03.2025 в період часу з 20 години 19 хвилин по 20 годину 23 хвилину ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Вишнева в с. Володимирівка Білоцерківського району Київської області, у ході проведення огляду місця події добровільно видав прозорий полімерний пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,193 г, яку ОСОБА_5 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин і охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
2.5. Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
2.6. У ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» визначено, що наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; особа, хвора на наркоманію - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз "наркоманія"; добровільне лікування - лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника.
2.7. Згідно із роз'ясненнями, наданими судам у пунктах 23 та 24 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК України, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
2.8. Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка міститься в постанові від 22.11.2022 (справа № 135/449/21), застосовуючи ч. 4 ст. 309 КК України, слід враховувати, що установлений діагноз має міститись у діючій в Україні Міжнародній статистичній класифікації хвороб й узгоджуватися з визначенням «наркоманії» у статті 1 закону «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» … Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я № 297 від 08.10.1998 в Україні здійснено перехід на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10) як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в системі охороні здоров'я з 01.01.1999. Згідно з даними чинного Класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я НК 025:2021 Міністерства охорони здоров'я України, узгодженого з МКХ-10, в системі обліку і звітності в системі охороні здоров'я такого діагнозу як «наркоманія» не зазначено.
2.9. Відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08.11.2022 (справа № 372/4502/21) у Класифікаторі хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я НК 025:2021 усі види залежності від психоактивних речовин кодуються в межах діагностичного модуля F10-F19, що об'єднує «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин».
2.10. Долученими захисником матеріалами підтверджується, що ОСОБА_5 у період з 09.09.2025 по 16.09.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально небезпечних захворювань» (виписка-епікриз № 2481), куди звернувся добровільно, з основним діагнозом: посттравматичний стресовий розлад. F43.1. Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох психоактивних речовин. Стан абстиненції неускладнений. F19.30.
2.11. Вказаний діагноз узгоджуються з визначенням «наркоманія», яке міститься у ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», оскільки перебуває в межах діагностичного модуля F10-F19.
2.12. Отже, у суду не викликає сумнівів у тому, що захворювання, від якого лікувався ОСОБА_5 пов'язане з наркоманією та його залежністю від вживання психоактивних речовин.
2.13. Обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що йому зрозуміла суть обвинувачення, підстава звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, однак, обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності з підстави, визначеної ч. 4 ст. 309 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку з цим.
2.14. Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, без можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, та підтвердив добровільність звернення з таким клопотанням.
2.15. За таких обставин, клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
3. Інші питання, які вирішуються судом при закриття кримінального провадження.
3.1. Процесуальні витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Водночас відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17) ч. 1ст. 126КПК визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
ВП ВС дійшла висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.
Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК). Оскільки ст.126 КПК визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду, ВП ВС робить висновок, що у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.
Як вбачається зі наданих прокурором матеріалів витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні складають 3 183,60 грн, що підтверджується:
- довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12025116030000237, висновок експерта від 28.03.2025 № СЕ-19/111-25/18750-НЗПРАП, відповідно до якої витрати на проведення експертизи склали 3 183,60 грн;
З огляду на ухвалення ухвали про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за клопотанням його захисника, витрати на проведення експертного дослідження у сумі 3 183,60 грн підлягають стягненню з обвинуваченого.
3.2. Щодо речових доказів і документів.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Постановою старшого дізнавача Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 29.03.2025 про визнання та приєднання до матеріалів справи речових доказів, у цьому кримінальному провадженні визнано речовим доказом кристалоподібна речовина білого кольору, в якій виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,193 г, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області (квитанція № 461 від 02.04.2025).
Враховуючи положення ст. 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, суд вирішує речовий доказ, а саме:
- кристалоподібну речовину білого кольору, в якій виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,193 г, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області (квитанція № 461 від 02.04.2025) - знищити.
Керуючись ч. 4 ст. 309 КК України, статтями 100, 124, 284, 285-288, 371, 372 КПК України, Суд
1. Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Глухівці Козятинського району Вінницької області, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 - від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
3. Кримінальне провадження № 12025116030000237 від 26.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
4. Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 3 183,60 грн (три тисячі сто вісімдесят три гривні 60 копійок).
5. Речовий доказ, а саме:
- кристалоподібну речовину білого кольору, в якій виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,193 г, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області (квитанція № 461 від 02.04.2025) - знищити.
6. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
7. Ухвала набирає законної сили після закінчення семиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_7