Справа № 357/18483/25
3/357/7161/25
12.11.2025 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйон № 2 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушеннян, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 328628 від 22.10.2025 вбачається, що 22.10.2025, о 16 год. 45 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , а саме, висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_3 на побутовому грунті виник конфлікт, також вказав, що будь якого сімейного насильства відносно колишньої дружини він не вчиняв.
Суддя, розглянувши протокол та додані до нього документи, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності дійшов наступного висновку.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, який не може бути єдиним доказом на доведення вини особи, додано: рапорт, який є внутрішнім документом та не може слугувати доказом у справі; форму оцінки ризиків домашнього насильства відносно ОСОБА_1 ; заву та пояснення заявника ОСОБА_3 , з яких вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 раптово виник конфлікт на побутовому грунті.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру, яке проявилося у висловлюванні в адресу колишньої дружини ОСОБА_3 нецензурною лайкою.
Насильство в сім'ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак працівниками поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення не зібрано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що під час конфлікту ОСОБА_1 умисно спричинив ОСОБА_3 емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак, завдав шкоди її психічному та фізичному здоров'ю, і що це спричинило наслідки, передбачені п.14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_3 , внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суддя звертає увагу, що обставини описані у протоколі від 22.10.2025 не підтверджуються доказами долученими до нього. Зокрема відсутні пояснення інших учасників конфлікту або можливих свідків, а відеозаписи працівників поліції, які здійснили виїзд не підтверджують обставини зазначених у протоколі.
Отже, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами, в розумінні ст. 251 КУпАП, що ОСОБА_1 вчинив адміністративнне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Інших належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до суду не надано, до матеріалів справи не долучено.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що у сім'ї виник конфлікт на побутовому грунті, проте завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого чи можливість завдання такої шкоди будь-якими доказами не доведено.
Так, конфлікт це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на особистому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
Разом з тим, не у компетенції суду урегульовувати конфлікті ситуації в родині у порядку норм КУпАП, так як не кожен конфлікт є домашнім насильством.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2 ч. 1, 247, 280, 283- 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ