Справа № 357/8437/25
Провадження № 2/357/4132/25
12 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Сомок О.А.,
секретар судового засідання - Пугач В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2025 року позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося через підсистему «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на ступні обставини.
13.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 7368446, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 3000,00 грн, строком на 105 днів (до 28.03.2023), зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, кошти відповідачу надано в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Відповідач умови кредитного договору в повному обсязі не виконала.
28.03.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 93-МЛ від 28.03.2023, згідно з яким до нового кредитора перейшло право вимоги по відношенню до боржників ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1
13.05.2025 відповідачу було направлено досудову вимогу, згідно з якою ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомив про заміну кредитора, наявність заборгованості, її розмір та необхідність погашення, проте по даний час заборгованість не погашена, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись із даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №7368446 від 13.12.2022 в розмірі 12480,00 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн; заборгованість за відсотками - 8910,00 грн, заборгованість за комісією - 570,00 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
09 липня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.70-71).
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.73-74,83-84 ).
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином. Про причини неявки не повідомив, відзиву або будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило. (а.с. 76,79,82).
Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішеннявідбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.
13.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №7368446 (далі - Договір), згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 3000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії, що передбачені кредитним договором.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.3.1, 1.3.2 Договору кредит надається загальним строком на 105 днів, з 13.12.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 28.12.2022 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 28.03.2023 (дата останнього погашення заборгованості).
Пунктом 1.5.1 Договору встановлено, що комісія за надання кредиту становить 570,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно з пунктами 1.5.2, 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 900,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 8100,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, позичальник починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості) з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), за наявності вимоги кредитодавця зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
З копії довідки ТОВ «Мілоан» вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписав договір про споживчий кредит №7368446 від 13.12.2022із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - Z39494, номер якого був відправлений на його мобільний телефон НОМЕР_1 (а.с.23).
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кошти на умовах, передбачених договором. Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням 89024331 від 13.12.2022, згідно якого відповідачу було перераховано кошти в розмірі 3000,00 грн, призначення платежу - кошти згідно договору № 7368446(а.с.26).
28.03.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 93-МЛ, згідно з яким до нового кредитора перейшло право вимоги по відношенню до боржників ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 .
Пунктом 7.1 Договору відступлення права вимоги № 93-МЛ від 28.03.2023 передбачено, що в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати підписання цього договору, сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання складає 483999,39 грн, без ПДВ.
Копія платіжної інструкції № 70781 від 28.03.2023 свідчить про перерахування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» коштів в сумі 483999,39 грн на рахунок ТОВ «Мілоан», призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги за договором № 93-МЛ від 28.03.2023 (а.с.46).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 93-МЛ від 28.03.2023 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №7368446 від 13.12.2022на загальну суму 12480,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн; заборгованість за відсотками - 8910,00 грн, заборгованість за комісією - 570,00 грн (а.с.47).
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 добровільно повернув вказаний борг.
Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог закону та умов договору.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд зауважує, що протягом розгляду справи відповідач жодних пояснень не подав та не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, надавши об'єктивну оцінку доказам у справі, враховуючи те, що зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у сумі 12480,00 грн.
Судові витрати
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат,пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується матеріалами справи. (а.с.8).
Окрім того, позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме: договір №0605 про надання правової допомоги від 06.05.2025 (а.с.54), акт наданих послуг № 277 від 20.05.2025 (а.с.56), детальний опис наданих послуг до акту №277 від 20.05.2025 за договором про надання правової допомоги №0605 від 06.05.2025 (а.с.57). З перелічених доказів встановлено, що витрати позивача на правову допомогу склали 7000,00 грн.
Суд вважає, що заявлені до стягнення витрати на оплату послуг адвоката в загальному розмірі 7000,00 грн не є співрозмірними та не відповідають критеріям розумності та справедливості.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною, та те, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., що буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.
Таким чином, з урахуванням положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката розміром 3 000,00 грн. Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 2422,40 грн за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №7368446 від 13.12.2022 в розмірі 12480,00 гривень (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, а всього стягнути 5422,40 гривень (п'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вулиця Смаль - Стоцького, будинок 1, корпус 28, місто Львів, 79029, ЄДРГПОУ 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складене 12 листопада 2025 року.
Суддя Білоцерківського міськрайонного
суду Київської області Олена СОМОК