Справа № 353/867/25
Провадження № 2/353/587/25
13 листопада 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь позивачки аліментів на утриманнянеповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 6000,0 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позовнівимоги обґрунтовувала тим, що 14.03.2024 року рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської обалсті шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітню дитину ОСОБА_3 залишено проживати з нею. Зазначила, що дитина перебуває повністю на її утриманні, однак її доходів не вистачає для забезпечення належного рівня життя та розвитку дитини. В добровільному порядку вона з відповідачем не можуть дійти згоди щодо надання останнім належної матеріальної допомоги на утримання дитини, а тому вона змушена звернутись до суду з даним позовом.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову дана справа, відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України, підпадає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2025 року вирішено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання ним заперечення, а позивачці встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
06.11.2025 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що не заперечує щодо часткового задоволення позову та стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1300,0 грн. щомісячно. Зокрема зазначив, що він розуміє про свій обов'язок утримувати дитину, не має наміру ухилятись від цього обов'язку, любить дитину та буде матеріально допомагати незалежно від рішення суду. В свою чергу, виходячи з вимог ч. 1 ст. 182 СК України, просив врахувати, що він тимчасово перебуває у Федеративній Республіці республіці Німеччина, у нього вкрай складене фінансове та матеріальне становище, він офіційно не працює, має випадкові заробітки, яких не вистачає на оплату житла, харчування та лікування. Йому допомагають сестра ОСОБА_4 та її чоловік ОСОБА_5 . Також його мати ОСОБА_6 є пенсіонеркою за віком, а батько ОСОБА_7 перестарілою особою з інвалідністю ІІІ-ої групи. Батьки отримують мінімальну пенсію, постійно хворіють, проходять стаціонарне лікування. Водночас він щомісячно пересилає позивачці різну суму коштів на утримання сина, яку йому вдається зекономити з коштів, які йому пересилає сестра ОСОБА_4 . Крім цього його сестра ОСОБА_4 забезпечує його сина продуктами харчування, іграшками, одягом, певною сумою коштів. Транспортних засобів та іншого цінного рухомого та нерухомого майна він не має. Його син важкими захворюваннями не хворіє, завдяки його родині в достатній мірі забезпечений усім необхідним для належного рівня життя та розвитку. Разом з тим позивачка веде непристойний спосіб життя, що в певній мірі негативно впливає на психологічний розвиток дитини і використовує кошти далеко не на утримання сина. Виходячи з вищенаведеного вважає позовні вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі по 6000,0 грн. щомісячно надто великими.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак до суду подала письмову заяву, в якій ствердила, що родичі відповідача жодним чином не допомагають їй в утриманні сина. При цьому позивачка зменшила позовні вимоги, а саме просила стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 4000,0 грн. щомісячно. Позов, з урахуванням зменшених позовних вимог, просила задовольнити та розгляд справи провести у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов, з урахуванням зменшених позовних вимог, підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони 10.05.2019 року зареєстрували шлюб у Тлумацькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 28, який 14.03.2024 року рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області було розірвано (а.с. 6-7).
У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією його свідоцтва про народження, де батьком зазначений « ОСОБА_2 » (а.с. 5). Вищевказаним рішенням суду малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати разом з матір'ю ОСОБА_1 (позивачка). Відповідно до копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 16.03.2023 року виїхав за межі державного кордону України (а.с. 29-30). З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.10.2025 року встановлено, що відомості про зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1 право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на нерухоме майно у реєстрі відсутні (а.с. 28).
Суд не приймає до уваги додану відповідачем до відзиву на позовну заяву копію пенсійного посвідчення, виданого на ім'я ОСОБА_7 (а.с. 31), оскільки воно не несе доказового значення по справі. Зокрема, на підтвердження викладених у відзиві обставин, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 є його батьком та те, що позивач надає йому матеріальну допомогу. Також відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин про пересилання ним позивачці коштів на утримання дитини, а також забезпечення дитини продуктами харчування, іграшками, одягом та певною сумою коштів його сестрою ОСОБА_4 , а також про неналежне використання коштів позивачкою.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень. Отже мінімальний розмір аліментів, на момент розгляду справи, на дитину віком від 6 до 18 років не може бути меншим, ніж 1598,0 грн.
Вказаний розмір є мінімальною межею. Максимальна межа не встановлена, а розмір утримання залежить від доходів та матеріального становища батьків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З'ясувавши обставини, які згідно ст. 182 СК України враховуються при визначенні розміру аліментів, беручи до уваги принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), постійне зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності та те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дитини до повноліття незалежно від розміру їх доходів, враховуючи те, що позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження матеріального становища позивачки та матеріального становища відповідача,в т.ч. числі щодо працевлаштування відповідача та його доходів, наявності у нього права власності на рухоме та нерухоме майно, а також інших доходів, проте, враховуючи те, що дитина перебуває на утриманні матері, а відповідач зобов'язаний надавати принаймні мінімальне гарантоване забезпечення на утримання дитини до досягнення ними повноліття, що не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи інтереси сторін, малолітньої дитини та керуючись принципами розумності і справедливості (співмірності), суд вважає, що позов, з урахуванням зменшених позовних вимог, підлягає до часткового задоволення та з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти на утримання дитини, в розмірі по 2000 грн. 00 коп. щомісячно, до досягнення нею повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць належить допустити до негайного виконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивачка звільнена від сплати судового збору, з відповідача також слід стягнути на користь держави судовий збір у встановленому законодавством розмірі, який діяв на момент подачі позову до суду, а саме 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 180, 182, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 174, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-
Позов, з урахуванням зменшених позовних вимог, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 10 жовтня 2025 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) - 1211 (одну тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА