12 листопада 2025 рокуСправа № 500/7592/24 пров. № А/857/16123/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування довідки і наказу, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в які відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (суддя Баб'юк П.М., м.Тернопіль, повний текст складено 28 лютого 2025 року), -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Другий відділ, РТЦК, ТЦК відповідно), Військово-лікарської комісії при Другому відділі (далі - ВЛК), Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч), ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просив визнати протиправними та скасувати:
довідку ВЛК від 13.06.2024 №8/1127 щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 (далі - Довідка);
наказ начальника РТЦК від 13.06.2024 №165 «Про призов на військову службу під час мобілізації» (далі - Наказ №165), в частині призову та направлення для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у складі команди 5001, в/ч ОСОБА_1
зобов'язати в/ч виключити позивача, зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі вказує, що співробітниками РТЦК обмежили його пересування без його на те згоди; перешкоджали йому здійснювати відео/аудіо фіксацію, чинили перешкоди щоб позивач не міг зателефонувати рідним та друзям повідомити де він перебував; відібрали у нього оригінали документів, що посвідчують особу та не надавали розписку про їх одержання; примушували проходити ВЛК хоча він не мав при собі необхідних медичних документів для належного проведення ВЛК та відмовили у надані часу для підготовки і надання медичних виписок, проведення аналізів; вчиняли дії щодо позбавлення/обмеження його волі, завдавали психологічну біль; не надали йому скористатися правом на професійну правничу допомогу. Також позивач зазначає, що було грубо порушено процедуру проходження військово-лікарської комісії позивачем; відповідачами здійснено фальсифікацію документів, які пов'язані з ВЛК. Фактично лікарями ВЛК огляд не проводився.
Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що постанова ВЛК, оформлена Довідкою, прийнята з порушенням порядку проведення медичного огляду. Також вказано, що матеріалами справи не підтверджено, що на момент прийняття оскаржуваних наказів позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров'я чи з інших законодавчо встановлених підстав.
Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 13.06.2024 позаштатною постійно діючою ВЛК здійснено обстеження та медичний огляд ОСОБА_1 з метою визначення придатності на військову службу під час загальної мобілізації.
За результатами вказаного огляду останнього на підставі статті 23г графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ було визнано Придатним до військової служби, про що видано постанову, яка оформлена Довідкою.
На підставі Наказу №165 ОСОБА_1 призначено в команду 5001, в/ч село Мала Любаша та призвано на військову службу із запасу з 13.06.2024.
Наказом командира в/ч (по стройовій частині) від 14.06.2004 №76 ОСОБА_1 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період Другим відділом відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду оператора комплексу радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби, ВОС - 545542А.
З 14.06.2024 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення. Присвоєне військове звання «Солдат».
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-XII установлено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина дев'ята статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є одним із видів військової служби (частина шоста статті 2 Закону №2232-ХІІ).
Як установлено частиною першою статті 39 названого Закону, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан надалі неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-ХІІ).
Частиною другою статті 4 Закону №3543-ХІІ установлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Позивач-апелянт зазначає, що 29.12.2023 проходив медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , і з огляду на наявність ряду захворювань та фізичних вад, які не дозволяють проходити певні види військової служби або виконувати певні завдання в армії він був визнаний «обмежено придатний до військової служби». Зазначає, що громадяни, які мають висновок про обмежену придатність протягом 9 місяців підлягають повторному медичному огляду з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Тому на його переконання, він мав актуальний і не «застарілий» висновок ВЛК на момент винесення оскаржуваної Постанови (Довідки) ВЛК.
Так, пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №2232-ХІІ (в редакції станом на 12.10.2023) передбачено, що від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України: які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.
Частиною дев'ятою статті 14 Закону №2232-XII було установлено, що на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються у тому числі зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких: за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.
Однак, 04.05.2024 набув чинності Закон України від 21.03.2024 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі - Закон №3621-IX), яким було скасовано статуси «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний».
Пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3621-ІХ, установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Отже, з урахуванням наведеного, є правильними висновки суду першої інстанції, що у позивача був наявний обов'язок щодо повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби у зв'язку з його безпосередньою мобілізацією.
Звідси, суд не вбачає порушень у діях позаштатної постійно діючої ВЛК чинного законодавства щодо проведення обстеження та медичного огляду позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
У частині першій статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі Положення №402, зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України № 262 від 27.04.2024).
Як визначено пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК (підпункт 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №402).
Згідно з підпунктами 2.8.1, 2.8.2 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №402 ВЛК створюється у районному (міському) ТЦК.
ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
За приписами підпунктів 2.8.4, 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №402 на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК покладається огляд інших громадян.
У порядку контролю на ВЛК Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення.
Згідно із пунктами 3.3 та 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) подаються за підпорядкованістю до ВЛК Київського міського ТЦК, Севастопольського міського ТЦК, обласних ТЦК, ТЦК Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
За змістом підпункту 2.3.5 пункту 2.3, підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 постанови Центральної ВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку; постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у Цетральну ВЛК або у судовому порядку.
Таким чином, визначення ступеня придатності до військової служби є завданням виключно військово-лікарської експертизи, для чого створюються штатні та позаштатні ВЛК, які проводять медичний огляд осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402.
Пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Пунктами 3.4, 3.5 глави 3 розділу II Положення №402 установлено, що перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Пунктом 3.1 глави 3 розділу II Положення передбачено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням начальника ТЦК.
пункт 3.2 глави 3 розділу II Положення доповнено новим абзацом такого змісту:
«Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей».
Під час розгляду справи судом з картки обстеження та медичного огляду від 13.06.2024 встановлено, що за результатами медичного огляду лікарів (терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, лора, психіатра) діагноз та постанова ВЛК: Вертеброгенна цервілкалгія, стадія ремісії.
За результатами медичного огляду постановою позаштатної ВЛК оформленою Довідкою, на підставі статті 23 «г» графи ІІ Розкладу хвороб позивач визнаний придатним до військової служби.
Доказів того, що позивач звертався щодо незгоди з рішенням (Довідкою) ВЛК чи направлення на повторне проходження ВЛК чи щодо отримання направлення на амбулаторне або стаціонарне обстеження в лікувально-профілактичний заклад в матеріалах справи відсутні і позивачем не надані.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що постанова (Довідка) ВЛК, прийнята з порушенням порядку проведення медичного огляду, встановленого Положенням №402.
З приводу мотивації позивача в частині неналежного проведення медичного огляду, то необхідно наголосити на тому, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Така ж правова позиція суду висловлена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що непридатний до військової служби.
У разі наявності сумніву щодо правильності висновку позаштатної постійно діючої ВЛК позивач мав право оскаржити постанову до штатної ВЛК.
Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 щодо порядку оскарження рішень позаштатної ВЛК зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
На час прийняття Наказу №165 стосовно ОСОБА_1 , який перебував на загальному обліку військовозобов'язаних та за станом здоров'я визнаний придатним до військової служби Довідкою, начальник РТЦК мав підстави для призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Тобто, зазначений Наказ прийнятий на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством, що регулює ці правовідносини.
Враховуючи наведені обставини, а також Указ Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування Наказу №165 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог про зобов'язання в/ч виключити ОСОБА_1 , зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743) затверджено «Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України» (далі - Інструкція №280).
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.
Пунктом 14 розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
При цьому, організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на ТЦК. Водночас зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині військової частини. Таке зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від ТЦК, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.
У спірному випадку на підставі поіменного списку №5988 від 13.06.2024 наказом командира в/ч (по стройовій частині) від 14.06.2024 №76 ОСОБА_1 з 14.06.2024 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, призначено на посаду оператора комплексу радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби, ВОС - 545542А.
З урахуванням наведених вище положень командир в/ч не мав права не зарахувати позивача до особового складу частини, адже йому були надані усі передбачені чинним законодавством документи (зокрема, поіменний список), та він мав безумовні правові підстави для видання наказу, який оспорює позивач.
Пунктом 2 частини третьої статті 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з абзацом другим пункту 225 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженому указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення) звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону №2232-XII у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пункт 233 Положення передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача із рапортом по службі про звільнення з військової служби.
З огляду на наведене, правові підстави для зобов'язання командира в/ч виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу частини відсутні.
При цьому, слід зазначити, що у разі неможливості виконання обов'язків військової служби за станом здоров'я, в тому числі внаслідок його погіршення під час її проходження, позивач не позбавлений був права звернутись з відповідним рапортом до посадових осіб військової частини з метою направлення його на лікування, чи на повторне обстеження на ступінь придатності до військової служби за наявності відповідних підстав.
Решта доводів не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, крім того всі доводи скаржника є виключно його письмовими поясненнями та не підтверджені будь-якими належними доказами.
Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич