11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/5564/24 пров. № А/857/31386/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року (суддя-Осташ А.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту рішення - 12 листопада 2024 року),
в адміністративній справі №500/5564/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач-2) та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач-3), в якому просив: 1) скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області №2958-2555/Х-02/8-1900/24 від 15.03.2024 року, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області №192150003846 оформлене листом №25707/03-16 від 02.08.2024 року, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №192150003846 від 10.09.2024 року, визнавши їх протиправними; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області призначити позивачу дострокову пенсію за віком як учаснику бюойових дій з 06 березня 2022 року на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачі не визнали позовних вимог. В суді першої інстанції кожен подав окремий відзив, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом №2958-2555/Х-02/8-1900/24 від 15.03.2024, яким відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №192150003846, оформлене листом №25707/03-16 від 02.08.2024, яким відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 10.09.2024 №192150003846, яким відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 06.03.2022. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-3 та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що при винесенні рішення судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач-3) покликається на те, що військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, мають право на призначення дострокової пенсії після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. 02.09.2024 позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058. Страховий стаж позивача на момент звернення за призначенням пенсії становить 25 років 5 місяців 12 днів. За доданими до заяви про призначення пенсії документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Проте згідно поданих документів не враховано сканкопію посвідчення учасника бойових діяй, оскільки є пошкодженим та не придатним для сприйняття змісту. Також вказує,що належним способом захисту є зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, а не зобов'язання призначити таку пенсію.
За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач-3) просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому висловив своє непогодження із її вимогами та підставами, вважаючи, що оскаржене рішення суду є законним та обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишивши без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 02.04.1996 (а.с. 6).
Згідно довідки від 22.04.2022 №6103-5001348507 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 тимчасово проживає в м. Бучач Тернопільської області, оскільки є внутрішньо переміщеною особою (а.с.9).
Після досягнення 55-річного віку, з метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення, у березні 2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії як учаснику бойових дій на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.03.2023 №192150003846 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №500/1604/23, яке набрало законної сили 30 жовтня 2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1984 по 23.06.1985, з 21.05.1987 по 20.05.1991, період проходження військової служби з 15.11.1986 по 20.05.1987 в Республіці Афганістан з розрахунку один місяць служби за три місяці, з 01.09.1992 по 26.02.1999 в автобазі треста «Донецьквуглебуд» та період здійснення підприємницької діяльності з 1992 по 2015 у встановленому законом порядку та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення (а.с.зв17-зв25).
Листом від 22.01.2024 за №1900-0303-8/3651 відповідач-1 повідомив про відсутність підстав для призначення дострокової пенсії на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування до страхового стажу підприємницької діяльності з 1992-1999 роки у зв'язку із відсутністю документів передбачених Порядком підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 (а.с.11-12).
Позивач повторно звернувся до Головного управління ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії як учаснику бойових дій, однак рішенням від 15.03.2024, оформленим листом №2958-2555/Х-02/8-1900/24 останньому відмовлено у призначенні пенсії, оскільки, як зазначено в листі, не сплачено страхові внески за певний період підприємницької діяльності, у зв'язку з чим страховий стаж на момент відмови складав 21 рік 04 міс. 22 дні (а.с.13-14).
Після внесення коштів і зарахування до страхового стажу періоду підприємницької діяльності за який були відсутні дані про страхові внески, Позивач повторно звернувся до Відповідача-1 про призначення дострокової пенсії як учаснику бойових дій.
Вказана заява розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №192150003846, оформлене листом №25707/03-16 від 02.08.2024, позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Зазначено, що до страхового стажу, який становить 25 років 02 місяці 20 днів, зараховано весь період трудової діяльності. До уваги не взято посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 від 02.04.1996 року, оскільки не ідентифікується печатка та управління, яке видало посвідчення (а.с.зв14).
02.09.2024 ОСОБА_1 звернувся через веб-портал електронних послуг ПФУ із заявою про призначення дострокової пенсії за віком.
Вказана заява розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішенням від 10.09.2024 №192150003846 відмовило у призначенні пенсії як учаснику бойових дій відповідно до п.4 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у якому зазначено, що страховий стаж становить 25 років 05 місяців 12 днів, однак сканкопія посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1 від 02.04.1996 року непридатна для сприйняття змісту (не має чіткого зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (а.с.15).
Вважаючи такі відмови протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача-3, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003(далі -Закон №1058-IV).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Отже, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, мають право на призначення дострокової пенсії після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Положеннями частини першої статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, (відповідач-3) стверджує, що позивачем до заяви про призначення пенсії відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-ІV було надано документи, які не придатні для сприйняття змісту (не має чіткого зображення повного склду тексту документа та його реквізитів). Вказує, що надане позивачем посвідчення учасника бойових дій пошкоджене та не придатне для сприйняття.
Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів враховує, що законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до статті 4 Закону №3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно із ст.5 Закону №3551-XII, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення (перерахунок) пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пункт 2.1 Порядку № 22-1 встановлює, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 №413 (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).
Відповідно до пункту 2.12 Порядку №22-1, за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, приймаються посвідчення: учасника війни; учасника бойових дій; особи з інвалідністю внаслідок війни; «Постраждалий учасник Революції Гідності» (в період до видачі посвідчення - довідка, видана структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання); члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України; члена сім'ї загиблого, довідка члена сім'ї загиблого, яка видається матері (або іншому повнолітньому члену сім'ї загиблої особи чи опікуну) на дитину загиблої особи, зазначеної у пункті 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до досягнення нею 14-річного віку; документи, що підтверджують наявність заслуг, передбачени статтею 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 визначено, що документом, який визначає особливий статус особи, зокрема учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про періоди та місце участі в бойових діях.
Отож, основними умовами для спірного призначення позивачу пенсії відповідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-ІV є посвідчення учасника бойових дій бо в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Сторонами не заперечується факт того, що ОСОБА_1 при зверненні до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-ІV надав: посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_2 .
Водночас апелянт вважає, що надане позивачем посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_2 непридатне для сприйняття змісту (не має чіткого зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 63 зазначено країну Афганістан та період бойових дій - квітень 1978 року- грудень 1989 року.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 500/1604/23, яке набрало законної сили 30 жовтня 2023 року, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу та під час її проходження у складі військової частини в/ч НОМЕР_3 з 15.11.1986 по 20.05.1987р. брав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан, що підтверджено посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 02.04.1996.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області №192150003846 від 10.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Інші доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення суду не впливають та висновків суду не спростовують, тому колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для їхнього детального аналізу.
Колегія суддів також враховує, що позивачем не оскаржено в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні решта позову, а також не оскаржене в апеляційному порядку відповідачем-1 та відповідачем-2 рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, які стосуються цим відповідачів.
Тому, апеляційним судом розглядається справа в межах заявлених апеляційних вимог, відповідно до статті 308 КАС України.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року в адміністративній справі №500/5564/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська