Справа № 580/2783/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
13 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
14.03.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач; ГУ ПФ України в Черкаській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату нарахованого підсумка пенсії (з надбавками) без обмеження максимальним (граничним) розміром;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 року без обмеження нарахованого підсумка пенсії (з надбавками) максимальним (граничним) розміром з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.03.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ПФ України в Черкаській області (вх.№14718/25) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №320/2229/25.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 зупинено провадження у справі №580/2783/25 до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Не погоджуючись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2025, позивач 04.05.2025 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що ухвала Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі №320/2229/25 не впливає на розгляд та вирішення Черкаським окружним адміністративним судом цієї справи, оскільки спірні правовідносини щодо застосування коефіцієнтів до сум пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, передбачених абз.1 п. 1 Постанови від 05.01.2025 №l «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 роті у період воєнного стану» не є предметом судового розгляду.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неповним дослідженням фактичних обставин справи.
19.08.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав клопотання про врахування нововиявлених обставин щодо розгляду апеляційної скарги, в якому просив задовольнити його апеляційну скаргу.
В обґрунтування цієї вимоги апелянт додатково зазначив про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25 не впливає на розгляд та вирішення Черкаським окружним адміністративним судом даної справи, оскільки, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №l «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» є чинною, а зібрані у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про зупинення провадження у справі, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 - скасуванню, з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість її розгляду до набрання законної сили рішенням у справі №320/2229/25, предметом позову в якій є визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, з 01.03.2025 позивачу було обмежено пенсію максимальним розміром на підставі оспорюваних норм постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" із застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених в пункті 1 постанови Кабінету міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх підстав для зупинення провадження, визначених п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.
Однак, колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 236 КАС України визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зазначена норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета позову.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі та зазначити чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 420/15146/24.
Таким чином, зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Так, предметом розгляду даної справи є, зокрема питання наявності або відсутності підстав для перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.03.2025 року без обмеження нарахованого підсумка пенсії (з надбавками) максимальним (граничним) розміром.
Разом з тим, предметом розгляду у справі № 320/2229/25 є визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 1 Постанови № 1 в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України № 2262-XII коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 265 КАС України визначені наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, за частиною другою цієї статті нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, враховуючи закріплені КАС України правила щодо втрати чинності нормативно-правовим актом (або його окремої частині) лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, колегія суддів вважає, що рішення у справі №320/2229/25 не впливає на спірні правовідносини, які виникли у цій справі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19).
Отже, незалежно від того чи будуть зазначені положення визнані нечинними чи не будуть, та чи оскаржуються такі положення в судовому порядку, якщо суд установить їх суперечність закону, вони не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах у будь-якому випадку.
Таким чином, суд першої інстанції, не встановивши необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, та незважаючи на наявні у матеріалах справи докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), що є предметом судового розгляду у межах цієї справи, зупинив провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у адміністративній справі № 580/2783/25 до вирішення справи №320/2229/25, викладений в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2025, не відповідає приписам норм процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України впродовж розумного строку.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, з урахуванням того, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі про зупинення провадження, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до частини другої ст. 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з пунктами 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.
Керуючись ст.241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - скасувати.
Справу №580/2783/25 направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Текст постанови виготовлено 13 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Безименна
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма