Справа № 320/40485/23 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.
13 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименна Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (правонаступник Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправною постанови,-
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. щодо прийняття постанови від 13.06.2023 НОМЕР_2 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадження НОМЕР_1 на суму 28 449 118,37 грн;
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. щодо виставлення АТ «Укрексімбанк» платіжної інструкції від 13.06.2023 №13/20/16 про примусове стягнення коштів в розмірі 28 449 118,37 грн;
- визнати протиправною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 13.06.2023 НОМЕР_2 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1 на суму 28 449 118,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сума в розмірі 6 818 943,70 грн (заборгованість за виконавчим документом), неправомірно увійшла до загальної суми боргу у межах зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1, та на яку постановою державного виконавця від 13.06.2023 ВП НОМЕР_2 накладено арешт.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що на момент винесення постанови про арешт коштів боржника від 13.06.2023 та списання коштів, скарга на дії державного виконавця у Київському апеляційному суді не була розглянута, рішення про зупинення вчинення виконавчих дій до розгляду справи в суді, не приймалось. Підстав для не вчинення виконавчих дій з метою примусового виконання вимог виконавчого листа №2-118/2001 у державного виконавця не було.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що до складу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1, зокрема, увійшло виконавче провадження НОМЕР_3, з примусового виконання дублікату виконавчого листа від 05.11.2001 №2-118/2001, виданого Апеляційний судом міста Києва, про стягнення з позивача на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (G+ MONTAGE GmbH) заборгованості у розмірі 6 818 943,70 грн, нарахованого на цю суму виконавчого збору і мінімальних витрат виконавчого провадження. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.06.2023 у справі №2-118/2001 визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. щодо винесення: постанови від 11.04.2023 ВІІ НОМЕР_3 про відкриття виконавчого провадження; постанови від 11.04.2023 ВП НОМЕР_3 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Таким чином, сума в розмірі 6 818 943,70 грн (заборгованість за виконавчим документом), неправомірно увійшла до загальної суми боргу у межах зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1, та на яку постановою державного виконавця від 13.06.2023 ВП НОМЕР_2 накладено арешт.
Також позивачем подано клопотання про заміну позивача правонаступником, в якому зазначено наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 06.02.2023 № 2896-IX, утворення товариства здійснюється шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
29.12.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Постанова), якою:
- утворено акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) (п. 1 Постанови);
- затверджено статут Товариства, Положення про наглядову раду товариства, Положення про принципи формування наглядової ради товариства (п. 2 Постанови).
У той же час, пунктом 3 Постанови встановлено, що:
- Товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства;
- відокремлені підрозділи державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації Товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи Товариства (філії, представництва).
11.01.2024 відбулася державна реєстрація акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та його філій (відокремлених підрозділів), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.01.2024.
Ідентифікаційний код та місцезнаходження товариства відповідають цим же даним державного підприємства.
Таким чином, з 11.01.2024 акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» стало правонаступником усіх прав і обов'язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Враховуючи вищенаведене, керуючись положеннями ст. 52 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання та заміни позивача у справі № 320/40485/23 на правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661).
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження НОМЕР_1, де боржником є державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
В межах зазначеного зведеного виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. 13.06.2023 була прийнята постанова про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ДІ «НАЕК «Енергоатом», у межах загальної суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у розмірі 28 449 118,37 грн.
13.06.2023 відповідачем направлено платіжну інструкцію №13/20/16 у банківську установу АТ «Укрексімбанк», в якій наявні відкриті рахунки ДП «НАЕК «Енергоатом», з примусового списання коштів у загальному розмірі 28 449 118,37 грн.
14.06.2023 з банківського рахунку ДІ «НАВК «Енергоатом», відкритого у АТ «Укрексімбанк» списано всю суму заборгованості ДП «НАЕК «Енергоатом» у розмірі 28 449 118,37 грн за виконавчими документами, які виконуються у межах зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1.
До складу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1, зокрема, увійшло виконавче провадження НОМЕР_3, з примусового виконання дублікату виконавчого листа від 05.11.2001 № 2-118/2001, виданого Апеляційний судом міста Києва, про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (G+H MONTAGE GmbH) заборгованості у розмірі 6 818 943,70 грн.
24.01.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. винесено постанову ВП №66458276 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 05.11.2001 №2-118/2001, виданого Апеляційний судом міста Києва про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (G+H MONTAGE GmbH) заборгованості у розмірі 6 818 943,70 гривень.
11.04.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. винесено постанову ВП НОМЕР_3 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 05.11.2001 №2-118/2001.
Дії державного виконавця, які полягали у винесенні постанови від 11.04.2023 ВІІ НОМЕР_3 про відкриття виконавчого провадження оскаржено в судовому порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.06.2023 у справі №2-118/2001 скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» задоволено:
- визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. щодо винесення: постанови від 11.04.2023 ВІІ НОМЕР_3 про відкриття виконавчого провадження; постанови від 11.04.2023 ВП НОМЕР_3 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження;
- визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 11.04.2023 ВІП НОМЕР_3 про відкриття виконавчого провадження;
- визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 11.04.2023 ВІІ НОМЕР_3 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
Вважаючи, що сума, на яку постановою від 13.06.2023 накладено арешт, не відповідає реальному розміру заборгованості за виконавчими документами, які перебувають на примусовому виконанні у зведеному виконавчому провадженні, а відтак порушує права боржника ДП «НАЕК «Енергоатом» на розпорядження власним майном позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін С.В. при винесенні постанови від 13.06.2023 НОМЕР_2 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадження НОМЕР_1 на суму 28 449 118,37 діяв з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Пунктом 14 розділу Ш Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 512/5, встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.
У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
За змістом статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та непізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
З урахуванням наведеного вище, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін С.В. діяв відповідно до згадуваних норм Закону України «Про виконавче провадження».
На думку позивача, сума, на яку постановою накладено арешт, не відповідає реальному розміру заборгованості за виконавчими документами, через те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 16.06.2023 у справі №2-118/2001 скасовано постанову від 11.04.2023 ВП НОМЕР_3 про відкриття виконавчого провадження та постанову від 11.04.2023 ВП НОМЕР_3 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
Разом із тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до постанови Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №2-118/2001 апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Фірми «Джі плюс Ейч Монтаж Гмбх» (G+H MONTAGE GmbX) задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 16.06.2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, стягувач - Фірма «Джі плюс Ейч Монтаж Гмбх» (G+H MONTAGE GmbX) відмовлено.
Крім того, обов'язковість виконання рішення є однією із засад виконавчого провадження (статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною 2 статті 40 Закону України №1404-VІІІ передбачено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт коштів боржника є заходом звернення стягнення на кошти боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України №1404-VІІІ підлягає примусовому виконанню.
Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги твердження позивача, що він звертався до державного виконавця з клопотанням про не вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 71528024, у зв'язку з тим, що ним подана скарга на дії державного виконавця щодо відкриття даного виконавчого провадження, оскільки підстави для зупинення вчинення виконавчих дій визначено ст. 34 Закону №1404-VIII.
Однак, вказаною статтею не визначено такої підстави для зупинення вчинення виконавчих дій як скарга на дії державного виконавця, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача в цій частині.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін С.В. при винесенні постанови від 13.06.2023 НОМЕР_2 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадження НОМЕР_1 на суму 28 449 118,37 грн діяв з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (правонаступник Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 13.11.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна