Справа № 752/26393/24 Суддя (судді) першої інстанції: Митрофанова А.О.
12 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,
До Голосіївського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що оскаржувані постанови винесено без повного з'ясування обставин, без належних доказів та з помилковим застосуванням нормативу для звичайної вантажівки (40 т) замість передбаченого для трьохвісного контейнеровоза (44 т). Також вказувала на відсутність у постановах даних про причіп, що призвело до некоректного розрахунку і унеможливлює встановлення складу правопорушення.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила суд скасувати оскаржувані постанови як такі, що винесені без належних правових підстав та за відсутності події адміністративного правопорушення, а також стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору, понесені у зв'язку з поданням позову.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року позовну заяву було залишено без руху з підстав несплати судового збору в повному обсязі за обидві заявлені вимоги немайнового характеру.
07 січня 2025 року позивачка через підсистему «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі, визначеному ухвалою суду від 16 грудня 2024 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14 лютого 2024 року до суду надійшов відзив представника відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті Риженко І.С., у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що оскаржувані постанови є законними та обґрунтованими, оскільки транспортні засоби не є контейнеровозами, а перевезення здійснювалося без відповідного маркування на контейнерах, що унеможливлює застосування підвищеного нормативу маси понад 40 тонн.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволено.
Скасовано постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, від 25 листопада 2024 року серії АВ № 00003130 та АВ № 00003132, винесені Державною службою України з безпеки на транспорті відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.132-1 КУпАП, якими застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн за кожною постановою, провадження у цих справах закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті (код 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державна служби України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення, яким рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.11.2025.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконфереції з використанням власних технічних засобів заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником транспортних засобів:
1. Спеціалізованих вантажних сідлових тягачів: марки MAN, модель TGX 24/440, номерний знак НОМЕР_2 ; марки VOLVO, модель FH 420, номерний знак НОМЕР_3 .
2. Спеціалізованих напівпричепів н/пр-контейнеровозів марки SCHMITZ, модель GOTHA, номерний знак НОМЕР_4 ; марки SCHMITZ, модель S01, номерний знак НОМЕР_5 .
Вказане підтверджується наявними у справі копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т. 1, а.с.35-36).
25 листопада 2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Євгенією Володимирівною винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АВ № 00003130, відповідно до якої 23 листопада 2024 року о 17 год 51 хв., за адресою М-01, км 49+495, Київська область, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 допустила рух транспортного засобу «MAN TGX 24.440», державний номерний знак НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,900 % (3.56 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, чим вчинила порушення, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт.; відстань між вісями 1-2: 2 810 мм, 2-3: 1 090 мм, 3-4: 5 370 мм, 4-5: 1 310 мм; 5-6: 1 310 мм; навантаження на вісь 1 - 6 700 кг, 2 - 5 600 кг, 3 - 10 300 кг, 4 - 8 550 кг; 5 - 8 700 кг, 6 - 8 550 кг; загальна маса - 48 400 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу (загальна маса): 43 560 кг.
Постановлено накласти штраф у сумі 8 500, 00 гривень.
Також 25 листопада 2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головня Тетяною Сергіївною винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АВ № 00003132, відповідно до якої 23 листопада 2024 року о 17 год 51 хв., за адресою М-01, км 49+495, Київська область, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , допустила рух транспортного засобу «VOLVO FH 420», державний номерний знак НОМЕР_3 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,100 % (2.84 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, чим вчинила порушення, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт.; відстань між вісями 1-2: 2 790 мм, 2-3: 1 010 мм, 3-4: 5 650 мм, 4-5: 1 320 мм; 5-6: 1 310 мм; навантаження на вісь 1 - 7 000 кг, 2 - 4 100 кг, 3 - 11 850 кг, 4 - 7 950 кг; 5 - 8 250 кг, 6 - 8 450 кг; загальна маса - 47 600 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу (загальна маса): 42 840 кг.
Постановлено накласти штраф у сумі 8 500, 00 гривень.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в оскаржуваних постановах відсутні відомості про марку, модель та державний номерний знак напівпричепів-контейнеровозів, з якими ці транспортні засоби перебували у складі автопоїздів, що є порушенням вимог ст. 283 КУпАП.
За таких обставин на думку суду, при встановлені технічних характеристик транспортних засобів (тягачів) зі спеціалізованими напівпричепами-контейнеровозами, посадові особи відповідача повинні були ідентифікувати їх як трьохвісні автомобілі (тягачі) з трьохвісними напівпричепами (контейнеровозами) та визначати можливе перевищення ними фактичної маси виходячи із максимально дозволеної маси у розмірі 44 тони, а не 40 тонн, як було враховано ними під час проведення розрахунків.
Зазначена невідповідність вимогам підзаконного нормативно-правового акта при проведенні розрахунків обумовлена тим, що відповідачем у оскаржуваній постанові в порушення Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27 грудня 2019 року, не встановлено державний номерний знак напівпричепу, внаслідок чого відповідно відповідачем не були встановлені дійсні характеристики таких транспортних засобів та помилково визначена дозволена максимальна маса.
Таким чином, постанови від 25 листопада 2024 року серії АВ № 00003132, серії АВ № 00003130 не містять виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів, встановлених саме для контейнеровозів, які рухались разом з транспортними засобами (тягачами) MAN TGX 24.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , та VOLVO FH 420, державний номерний знак НОМЕР_3 , а тому, є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Також, суд зауважив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
На думку суду можливе недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру, не може змінити призначення та технічні характеристики одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як причепа-контейнеровоза у розумінні Наказу № 363 та для цілей застосування положень п. 22.5 Правил дорожнього руху.
При цьому, як зазначив суд, спірними постановами позивача було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення вимог щодо маркування контейнерів.
З урахуванням наведеного суд виснував, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- ст. 283 КУпАП, Інструкція № 512 та Порядок № 1174 не вимагає зазначення в постанові про вчинення адміністративного правопорушення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв;
- в рішенні суду першої інстанції вказана редакція п.22.5 ПДР, яка на момент вчинення правопорушення втратила чинність;
- в даному випадку підлягають застосуванню положення п.п.б пункту 22.5 ПДР про те, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі коли їх параметри не перевищують фактичної маси двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тонн;
- позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням, його відсутність у свою чергу, є підставою для визнання кузова таким, що не відповідає вимогам щодо допуску до експлуатації.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з положеннями до п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частини перша та четверта статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги», визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тонни) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).
Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП України, протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП України).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною службою України з безпеки на транспорті у відповідності до постанови від 25.11.2024 серії АВ № 00003130 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі встановлено здійснення перевезення позивачем вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм на перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,900 % (3.56 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, чим вчинила порушення, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно змісту постанови від 25.11.2024 серії АВ № 00003132 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, встановлено здійснення перевезення позивачем вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм на перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,100 % (2.84 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, чим вчинила порушення, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст.132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до постанови 25.11.2024 серії АВ № 00003130, загальна маса транспортного засобу «MAN TGX 24.440», державний номерний знак НОМЕР_2 , 43 560 кг, перевищена на 8,900 % (3.56 тонн).
Відповідно до постанови від 25.11.2024 серії АВ № 00003132 загальна маса транспортного засобу «VOLVO FH 420», державний номерний знак НОМЕР_3 , 42 840 кг, перевищена на 7,100 % (2.84 тонн).
Слід звернути увагу на те, що Міжнародна організація зі стандартизації (англ. International Organization for Standardization, ISO) - міжнародна організація, метою діяльності якої є ратифікація стандартів, розроблених спільними зусиллями делегатів від різних країн. Відповідно до Статуту, ISO визначає завданням своєї діяльності як сприяння розвитку стандартизації і суміжних видів діяльності у світі з метою забезпечення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розвиток співробітництва в інтелектуальній, науково-технічній і економічній галузях.
ISO-Контейнер - стандартизована багатооборотна тара, призначена для перевезення вантажів автомобільним, залізничним, морським та повітряним транспортом та пристосована для механізованого навантаження з одного транспортного засобу на інший. Може бути виконаний із різних матеріалів та мати різноманітні форми. На транспорті найбільшого застосування отримали звані універсальні контейнери.
ISO 668 «Контейнери вантажні серії 1. Класифікація, розміри та номінальні характеристики» - стандарт ISO, який описує та класифікує серію 1 ISO-контейнерів за їх зовнішніми розмірами. Він також визначає їх вантажонесучі потужності і, за потребою, мінімальні внутрішні і дверні розміри, а також типи вантажних контейнерів: 1) контейнери загального призначення; 2) контейнери спеціального призначення: вентильовані, відкриті зверху або збоку, контейнери-платформи; 3) контейнери для спеціальних вантажів: ізотермічні, термоізольовані, рефрижераторні (з холодоагентом, що поповнюється, або з машинним охолодженням), опалювальний контейнер, контейнери-цистерни, контейнери для сипучих вантажів, автомобілів, худоби тощо.
Фітингова платформа (англ. fitting, від англ. fit - прилаштовувати, монтувати, збирати) - спеціалізована платформа, призначена для перевезення великотоннажних контейнерів (ISO 668) і обладнана спеціалізованими вузлами для їх кріплення - фітинговими упорами (це упор входить в замок контейнера). Фітинг є несучим елементом конструкції великотоннажних контейнерів, який забезпечує надійне та безпечне перевезення, навантаження, вивантаження та перевантаження контейнерів, кріплення їх на транспортних засобах, а також з'єднання контейнерів між собою при штабелюванні. Кутові фітинги служать для кріплення контейнерів на транспортному засобі, забудови, захоплення контейнера спредером, для великотоннажних контейнерів. Залежно від місця розташування встановлені наступні виконання фітингів: верхній правий, верхній лівий, нижній правий, нижній лівий (праві та ліві фітинги визначаються при розміщенні спостерігача проти будь-якої торцевої стінки контейнера). Відповідає стандартам конструкції, розмірів, матеріалів ГОСТ Р 51891, ГОСТ 20527-82 «Фітинги кутові великотоннажних контейнерів. Конструкція та розміри» від 01.01.1983 (Angle fittings for gross weignt freigt containers. Desing and dimensions).
Згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів «MAN TGX 24.440», державний номерний знак НОМЕР_2 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, а SCHMITZ, модель GOTHA, д.н.з НОМЕР_4 , є спеціалізованим напівпричіпом н/пр-контейнеровоз переобладнано для перевез. Контейнерів типу 1А, 1С.
Згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів «VOLVO FH 420», державний номерний знак НОМЕР_3 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, а SCHMITZ, модель S01, д.н.з. НОМЕР_5 є пеціалізованим напівпричіпом н/пр-контейнеровоз (з пристроєм самовивантаж).
Натомість постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована в автоматичному режимі, не містять відомостей щодо марки, моделі, державних номерних знаків причепів-контейнеровозів, приєднаних до сідлового тягача MAN TGX 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 , «VOLVO FH 420» д.н.з. НОМЕР_3 .
Щодо доводу апелянта про те, що ст. 283 КУпАП, Інструкція № 512 та Порядок № 1174 не вимагає зазначення в постанові про вчинення адміністративного правопорушення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначення в постановах по справі про адміністративні правопорушення повних даних щодо складу транспортних засобів, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державних номерних знаків як тягачів, так і напівпричепів-контейнеровозів, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою ст. 132-1 КУпАП.
Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, не містять відомостей щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепів-контейнеровозів, приєднаних до сідлового тягача MAN TGX 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 , «VOLVO FH 420» д.н.з. НОМЕР_3 .
Щодо доводів апелянта про те, що в рішенні суду першої інстанції вказана редакція п.22.5 ПДР, яка на момент вчинення правопорушення втратила чинність, вказані доводи є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження, оскільки редакція ПДР зазначена судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні була чинною.
Нормами п.22.5 Правил дорожнього руху закріплено, що фактична допустима маса контейнеровоза не може перевищувати 44 т.
Відповідно, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу мав здійснюватися з урахуванням вказаних обставин.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо доводів апелянта про те, що позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням, його відсутність у свою чергу, є підставою для визнання кузова таким, що не відповідає вимогам щодо допуску до експлуатації, та інша інформація відповідно до вимог Наказу № 363, колегія суддів зазначає, що можливе недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру не може змінити призначення та технічні характеристики одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як причепа-контейнеровоза у розумінні Правил № 363 та для цілей застосування положень пункту 22.5 ПДР України.
Крім того, оскаржуваними постановами ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення правил маркування контейнерів.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що посадові особи Укртрансбезпеки при прийнятті спірних постанов неправильно визначили типи автомобілів при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза 44 тонни, а вантажного тягача 40 тонн, та, як наслідок, здійснила розрахунки перевищення загальної маси транспортних засобів, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП України, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність скасування оскаржуваних постанов із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко