Справа № 379/1044/25 Суддя (судді) першої інстанції: Невгад О.В.
12 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Таращанського районного суду Київської області від 25 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Білоцерківського РУГУ ДСНС України у Київській області, Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови серії КХ № 001971 від 06.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-14 КУпАП.
Позивач вважає, що оскаржувана нею постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства України, з відсутністю належних та допустимих доказів її бездіяльності та недоведеністю її вини, тобто відсутністю в її діях ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-14 КУпАП, та з наявністю процедурних порушень.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 25 липня 2025 року позов задоволено.
Скасовано постанову заступника начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шаравари Сергія Леонідовича серії КХ № 001971 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.11.2025.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явилась, будучи належним чином чином повідмоленою про дату та час апеляційного розгляду, надіславши суду клопотання про розгляд скарги без її участі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою у справі про адміністративне правопорушення серії КХ № 001971 від 06 червня 2025 року заступником начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шараварою Сергієм Леонідовичем позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-14 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - штраф в розмірі 3417 грн (а.с.11).
Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що 06.06.2025 о 09 годині 30 хвилин за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Тараща, по вул. Революції Гідності, 2, ОСОБА_1 , будучи відповідальною за утримання та експлуатацію протирадіаційного укриття № 143026, що розташоване в Таращанському міському будинку культури, який перебуває в управлінні відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради, не виконала законні вимоги у сфері цивільного захисту викладені в Акті обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 № 129, а саме: пункт № 1 Акту: приміщення протирадіаційного укриття не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до діючих вимог (п. 5 розділу II вимог); пункт № 6 Акту: захисна споруда не укомплектована необхідним майном згідно з дод. 20 (абз. 1 п. 6 глави 1 Вимог); пункт 9 Акту: утримання та експлуатація обладнання вентиляційної системи здійснюється без технічної документації (п. 7 розділу 2 Вимог).
У графі «примірник постанови отримав» наявний підпис позивачки та дата отримання 06.06.2025.
Аналогічний зміст адміністративного правопорушення наведений в протоколі серії КХ № 001971 від 06 червня 2025 року, складеному заступником начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шараварою Сергієм Леонідовичем (а.с. 12). У графі «Пояснення особи щодо якої складено цей протокол, по суті порушення» міститься запис: «По даним недолікам було здійснено звернення до балансоутримувача. Стосовно питання пожежної сигналізації отримала відповідь, що кошти надані не будуть».
Актом № 129 від 28.03.2025 встановлено наявність порушень вимог законодавства, а саме:
- приміщення найпростішого укриття не обладнано системою протипожежного захисту та системою оповіщення про пожежу (пункт 1.2, глава 1, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, зареєстрованих наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417) (порушення: пункт 5, розділу ІІ наказу МВС України від 09 липня 2018 року № 579);
- відсутній вільний доступ усередину приміщень особам з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення (порушення: пункт 6 розділу ІІ Наказу МВС від 09.07.2018 № 579);
- поточні планові та капітальні ремонти захисної споруди не здійснюються, визначеною в таблиці періодичності проведення планових ремонтів захисних споруд, що ведеться згідно з додатком 15 Вимог (порушення: пункт 6 глави 3 розділу VІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);
- не забезпечено ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробовувань, поточних та капітальних ремонтів тощо, що передбачено додатком 18 Вимог (порушення: пункт 15 глави 3 розділу VІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);
- не ведеться журнал перевірки протирадіаційного укриття, форму якого наведено у додатку12 Вимог (порушення: пункт 6 глави 2 розділу VІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);
- захисна споруда не укомплектована необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягають укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 Вимог (порушення: абзац 1 пункт 6 глави 1 розділу VІІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);
- на повітророзвідні труби з оцинкованої сталі не нанесено відмітні риски (стрілки) відповідного кольору (порушення: пункт 13 розділу 2 Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);
- утримання та експлуатація обладнання вентиляційної системи споруди фонду захисної споруди здійснюються без технічної документації (порушення: пункт 7 розділу 2 Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);
- в протирадіаційному укритті не здійснюється контроль за такими параметрами внутрішнього повітряного середовища: вміст у повітрі двоокису вуглецю, окису вуглецю і кисню (порушення: пункт 7 глави 4 розділу VII Наказу МВС № 579 від 09.07.2018)
Відповідно до вказаного акта, протирадіаційного укриття № 143026, що розташоване в Таращанському міському будинку культури, який знаходиться за адресою: Київськаобласть, Білоцерківський район, м.Тараща, по вул. Революції Гідності, 2, перебуває у комунальній власності, а його балансоутримувачем є Відділ культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради, код ЄДРПОУ 44047074 (а.с. 13-17).
Відповідно до наказу в.о. начальника Відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради Київської області від 07.03.2025 № 38 «Про призначення відповідального за протирадіаційне укриття №143026 за адресою: місто Тараща, вулиця Революції Гідності, 2» було призначено директора Таращанського міського будинку культури Красуцьку Людмилу Петрівну відповідальною за протирадіаційне укриття № 143026 (а.с.10).
10.04.2025 директор Таращанського міського БК КЗ ТМР «ТЦКС» Красуцька Л.П. звернулась до заступника директора з інформаційної та методичної роботи КЗ ТМР «ТЦКС» Камінської Д.В. з листом про необхідність виділення коштів в сумі 562050 грн. на розробку проектно-кошторисної документації системи протипожежного захисту (68800 грн), забезпечення вільного доступу усередину приміщень осіб з інвалідністю та іншими мало мобільними групами населення (15000 грн), укомплектування захисної споруди необхідним майном (476250 грн), купівлю газоаналізатора (2000 грн) (а.с.18).
11.04.2025 заступник директора КЗ ТМР «ТЦКС» Камінська Д.В. звернулась до в.о. начальника Відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради Удовенко І.А. з листом про необхідність виділення коштів на усунення недоліків, виявлених при перевірці 28.03.2025 протирадіаційного укриття №143026 (а.с. 19).
В.о. начальника Відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради Удовенко І.А. 03.03.2025 звернулась до міського голови м. Тараща Кривошеєва М. щодо необхідності виділення коштів в сумі 68800 грн на розробку проектно-кошторисної документації систем протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації, системи керуванням евакуації) в тому числі і для обладнання за протирадіаційногоукриття № 143026 за адресою: місто Тараща, вулиця Революції Гідності, 2, Таращанський міський будинок культури КЗ ТМР «Таращанська централізована клубна система» (а.с.20).
Наведене зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з відсутності у діях позивачки суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, оскільки нею вчинялись конкретні дії щодо усунення виявлених порушень, однак, через відсутність фінансування, усунути такі порушення було неможливо.
Апелянт зазначає, що під час розгляду справи у діях та бездіяльності посадових осіб, які є балансоутримувачем укриття, наявний склад адміністративного правопорушення за яке передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 185-14 КУпАП, адже адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Сам факт адміністративного правопорушення виходить з наявності складу адміністративного правопорушення невід'ємною складовою якого є докази, що підтверджують протиправну поведінку особи. Відповідачем не було порушено вимог чинного законодавства, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення.
Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Згідно приписів частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України), до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
Згідно з частиною другою статті 32 КЦЗ України, для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.
Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України, вказано, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Статтею 17-1 КЦЗ України, визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) (пункт 1 Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом), який здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього ж Положення, частина 3 статті 17-1 КЦЗ України).
Згідно з частиною другою статті 17-1 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого, перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.
Частиною першою статті 19 КЦЗ України визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.
Згідно з ч. 3 ст. 55 глави 13 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед іншого, належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту.
Згідно змісту частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини восьмої статті 32 КЦЗ України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Колегія суддів наголошує на тому, що особою, яка зобов'язана забезпечувати утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд, є саме балансоутримувач, тобто власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі. Обов'язок утримання таких об'єктів у стані, який відповідає нормативним вимогам безпосередньо кореспондується з наявністю відповідних фінансових можливостей, що випливає із формулювання у ст. 32 КЦЗ України «за рахунок власних коштів».
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що укриття №143026 за адресою: місто Тараща, вулиця Революції Гідності, 2, Таращанський міський будинок культури КЗ ТМР «Таращанська централізована клубна система», є комунальною власністю Таращанської міської ради і перебуває на балансі Відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради.
Дотримання правил пожежної безпеки саме на об'єктах фонду захисних споруд в частині визначення відповідальної за це особи, має окреме правове регулювання, пов'язане з особливим їх призначенням, складністю та специфічними вимогами до обладнання таких об'єктів, які потребують, щоб відповідальний орган або особа мали реальні механізми та можливості забезпечення їх дотримання.
Саме для того, щоб розмежувати обов'язки і відповідальність конкретних органів та посадових осіб з числа вищенаведених, необхідно під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з'ясовувати обставини, які є складовою об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, а саме, у кого на балансі перебуває споруда цивільного захисту, хто несе відповідальність за обладнання указаної споруди системами протипожежного захисту, з яких джерел такі роботи фінансуються, ким мають виконуватися, та чи була реальна можливість, фінансові та технічні спроможності у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснити ефективні заходи щодо виявлення та усунення порушень.
Слід врахувати, що Таращанська міська рада, яка одночасно є власником захисної споруди, а також уповноважений нею орган - Відділ культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради, який є її балансоутримувачем, наділені, повноваженнями, мають власні кошти та зобов'язані в силу прямих вказівок закону забезпечувати утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням, у тому числі, шляхом обладнання їх відповідними системами протипожежного захисту.
Так, для покладення на конкретну особу адміністративної відповідальності, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано наголосив та виокремив, що директор міського Будинку культури має вкрай обмежені повноваження, а також не наділений фінансовими та технічними можливостями для ефективного забезпечення дотримання протипожежних вимог на цих об'єктах, а тому, не повинен нести відповідальність за порушення правил пожежної безпеки за наявності обмеженого фінансування. Таращанський міськийбудинок культури КЗ ТМР «Таращанська централізована клубна система» не є ні власником, ні балансоутримувачем укриття за адресою: місто Тараща, вулиця Революції Гідності, 2. Укриття перебуває у комунальній власності Таращанської міської ради, а його балансоутримувачем є Відділ культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради.
До того ж, заступник начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шаравара С.Л. перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивачки мав з'ясувати межі її компетенції, водночас, позивачка призначена відповідальною за протирадіаційне укриття № 143026 за адресою:, місто Тараща, вулиця Революції Гідності, 2, лише 07.03.2025 та вже 10.04.2025 зверталась за підпорядкуванням з питання виділення коштів для обладнання укриття відповідними системами протипожежної безпеки та протипожежного захисту.
В.о. начальника Відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради Удовенко І.А. 03.03.2025 звернулась до міського голови м. Тараща Кривошеєва М. щодо необхідності виділення коштів в сумі 68800 грн на розробку проектно-кошторисної документації систем протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації, системи керуванням евакуації) в тому числі і для обладнання за протирадіаційногоукриття № 143026 за адресою: місто Тараща, вулиця Революції Гідності, 2, Таращанський міський будинок культури КЗ ТМР «Таращанська централізована клубна система» (а.с.20).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказане свідчить про відсутність у діях позивачки суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, та як наслідок, неможливість притягнення її до відповідальності за оскаржуваною постановою.
Відповідачем не надано беззаперечних доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, виконання посадовою особою дій в дотримання вимог ст. 280 КУпАП, забезпечення всебічного та повного з'ясування обставин, що підлягають встановленню та дослідженню при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-14 КУпАП, а отже, наявні підстави для скасування спірної постанови.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку по суті спору.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 272, 286, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Таращанського районного суду Київської області від 25 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко