Справа № 279/5810/25 провадження №3/279/1716/25
13 листопада 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 14.04.2025, РНОКПП НОМЕР_2 , за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.09.2025 серії ЕПР1 № 453777, 14.09.2025 о 16.42 год. на а/д М-07 160 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_3 , при цьому не мав права керувати таким транспортним засобом, правопорушення вчинене повторно протягом року відповідно до постанови від 18.04.2025 серія ЕНА №4526533, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в призначенйи час не з'явився, згідно телефонного повідомлення не може прибути за станом здоров'я, однак коли він був присутнім за першим викликом 23.10.2025 зазначав, що вину в скоєнному не визнав, оскільки він даним автомобілем не керував.
У відповідності до ст.268 КУпАП, якою визначено справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ч.5 ст.126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази, виходячи з наступного.
Пункт п. 2.1 «а» ПДР України визначає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Досліджено протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №453777; довідки інспектора відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області ДПП та витяг з адмінпрактики, відповідно до яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував, 18.04.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до листа УПП в Житомирській області ДПП щодо надання відеозаписів з портитивних відеореєстраторів поліцейських УПП в Житомирській області ДПП під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 від 14.09.2025, вбачається, що відповідно до пункту 3 розділу VIII Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, строк збергання відеозписів з портитивних відеореєстраторів становить 30 діб, у зв'язку з чим, надати відео матеріалів за 14.09.2025 не видалось за можливе.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, свідки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, відсутні, крім того в п. 10 протоколу не зазначено технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки відповідно до якого відбувалося фіксація правопорушення.
Враховуючи вищевказане, в матеріалах справи відсутності докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом (відеозапис, фото, спостереження поліцейського, показання свідків тощо), тому подію правопорушення не доведено.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Разом з тим, долучені рапорта, як доказу вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення суд зазначає, що у ньому викладені обставини вчиненого правопорушення, проте, відповідно до правового висновку, висловленого ВС у постанові від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших належних доказів підтвердження вчинення правопорушення.
Водночас слід зазначити, що суд самостійно не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Суд лише має врахувати усі обставини вчинення особою правопорушення з тим, щоб оцінити чи доводять відповідні обставини її вину чи спростовують, чого при розгляді даної справи із зазначених вище причин здійснити не можливо.
Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ч. ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Отже, оскільки матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події складу адміністративного правопорушення згідно вимог п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 126, 247, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом