провадження №1-в/279/588/25
Справа № 279/6536/25
"11" листопада 2025 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в м. Коростень подання клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням,-
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшло клпотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому останній просить суд призначити йому пробаційний нагляд на невідбутий термін.
В обґрунтування клопотання зазначив, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2022 року його засуджено за ч.2 ст. 156 КК України до 5 років позбавлення волі. На даний час ним відбуто більше половини призначеного йому покарання. За час відбування покарання в державній установі «Коростенська виправна колонія (№ 71)» дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, за станом здоров'я не працевлаштований, однак постійно підвищує свій інтелектуальний та духовний рівень, відвідує бібліотеку, вину у вчинені злочину визнає, своєю поведінкою довів своє виправлення.
Прокурор заперечував проти клопотання засудженого, оскільки вважає, що засуджений не став на шлях виправлення.
Представник ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 71)» надав заяву в якій зазначив, що ОСОБА_4 за час відбування покарання в установі адміністрацією не заохочувався, допускав порушення встановленого порядку за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення не зняте і не погашене, характеризується негативно, працювати не бажає, на шлях виправлення не став. В задоволенні клопотання просить відмовити.
Засудженй ОСОБА_4 просив розгляд клопотання про заміну невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням проводити без його участі.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, враховуючи позицію прокурора, представника ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 71)» та засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 вироком Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2022 року засуджений за ч.2 ст. 156 КК України до 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Вирок набрав законної сили 25.11.2024 року.
Початок строку покарання 09.12.2022 року. Кінець строку покарання 09.12.2027 року.
Злочин вчинений засудженим ОСОБА_4 є тяжким злочином.
Засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 71)» з 13.07.2025 року.
Згідно інформації наданої представником в ДУ «Коростенська виправна колонія (№ 71)» за даний короткий проміжок часу в установі зарекомендував себе з негативної сторони, як особа з нестабільною поведінкою, допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, адміністрацією установи не заохочувався, до суспільно-корисної праці та виконання своїх обов'язків відноситься негативно, участі в суспільному житті відділення та в роботі самодіяльних організацій не приймає, на заходи виховного характеру реагує не завжди належним чином.
12.06.2025 року був розглянутий на спільному засіданні комісії державної установи
«Бориспільської виправної колонії (№ 119 )» та спостережної комісії при Бориспільському міськвиконкомі Київської області з питання заміни невідбутої частини строку покарання більш м'яким, де йому було відмовлено в застосуванні даної заохочувальної норми, так як не став на шлях виправлення.
Відповідно до положеньст. 82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, може бути замінена судом більш м'яким покаранням, яке призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цьогоКодексудля даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
У відповідності до ч. 1ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 рокузаміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким того, що засуджений став на шлях виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 50КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до усталеної судової практики, при вирішенні питання про можливість застосування відносно особи заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, вирішальним фактором є не факт відбування ним встановленої частини покарання, а факт того, що засуджений став на шлях виправлення, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання: виконання покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищення загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; придбання спеціальності; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, від вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор; неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Тоді як ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільно корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; внесенням раціоналізаторських пропозицій і винахідницьких відкриттів; відсутність відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; виконанням норм виробітку; ставленням до майна, знарядь виробництва; прагненням придбати спеціальність або підвищити кваліфікацію; відсутність трудових порушень; суворим додержанням правил охорони праці і правил техніки безпеки та ін.
Згідно з вимогами чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, для висновку про те, що особа стала на шлях виправлення беруться дані про особу в сукупності за весь час відбування покарання.
Разом з тим, прийняття рішення про заміну покарання більш м'яким не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
На думку суду, засудженим ОСОБА_4 не доведено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким сприятиме його виправленню та досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.
З огляду на наявні в матеріалах справи відомості, в тому числі дані про особу засудженого ОСОБА_4 , достатні підстави для застосування до нього ст. 82 КК України наразі відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.. 537, 539 КПК України, ст.. 82 КК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м"яким» № 2 від 26 квітня 2002 р., суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну невідбутої частини строку основного покарання у вигляді позбавлення волі більш м'яким покаранням у вигляді пробаційного нагляду - відмовити
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 7 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1