Справа №295/15729/25
Категорія 139
2-а/295/258/25
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
13.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Ведмідь Н.В.,
розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Яремчука Владислава Валерійовича, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
До Богунського районного суду міста Житомира через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційної систему «Електронний суд» 10.11.2025 надійшла вказана позовна заява, в якій представник ОСОБА_1 - адвокат Войцешук В.В. просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 701522 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, крім іншого: відомості про наявність або відсутність у сторін та інших учасників справи електронного кабінету .
Всупереч викладеному, адвокат Войцешук В.В. в позовній заяві не вказав відомості щодо наявності або відсутності у сторін та інших учасників справи електронного кабінету.
Відповідно доч.ч.1,4 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (утому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Аналізуючи викладене вище, суд зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов'язки, права чи інтереси.
За приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення; 7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.
Приписами ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію").
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 6 ст. 122 КУпАП, поліцейські відповідного органу поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, зокрема відповідного територіального підрозділу патрульної поліції.
Отже, відповідні поліцейські не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а.
Позивач, оскаржуючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, вказав відповідачем інспектора Яремчука В.В., який разом з тим не є суб'єктом владних повноважень, а є особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом владних повноважень та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення, відтак інспектор не може бути визнаний належним відповідачем у справі, а тому позивачу необхідно уточнити склад учасників по справі.
З врахуванням викладеного, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу 10-денного строку для усунення виявлених його недоліків.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 169, 171 КАС України, суддя
Позовну заяву залишити без руху. Встановити позивачу строк для усунення недоліків, що не перевищує 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ведмідь Н.В.