Справа № 185/13605/25
Провадження 1-кс/185/970/25
13 листопада 2025 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Меживського відділу Шахтарської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025041480000315 від 18.09.2025
13 листопада 2025 року до слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду надійшло дане клопотання, про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 на 60 днів.
Із змісту клопотання та доданих до нього матеріалів випливає, що ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2025 року (справа № 185/10891/25, провадження № 1-кс/185/813/25) до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому 19 вересня 2025 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 , ч.1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 16 год. 51 хв. 16 листопада 2025 року.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Прокурор зазначає, оскільки строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 16.11.2025 року, а судове засідання призначено на 27 листопада 2025 року, то виникла необхідність у його продовженні.
При цьому згідно ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Суд враховує, що прокурором не надано матеріалів, які б свідчили про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025041480000315 від 18.09.2025 у порядку п.1 ч.3 ст. 294 КПК України.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.
Відповідно до ст. 283 КПК України, формою закінчення досудового розслідування є, закриття кримінального провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд та віднесені до його повноважень.
Повноваження слідчого судді діють лише під час досудового розслідування, тобто до дня звернення до суду, зокрема, з обвинувальним актом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У п.28 рішення ЄСПЛ у справі «Чанєв протиУкраїни» (Chanyev v. Ukraine) від 09.10.2014, заява №46193/133 наголошено, що вибір запобіжних заходів, що обираються у кримінальному провадженні, довірено двом різним судовим інстанціям: слідчому судді під час досудового розслідування та судді, який розглядає справу, під час судового розгляду. Тому розподіл компетенцій між вищезазначеними особами чітко позначений моментом, коли розслідування закінчено, обвинувальний акт затверджено і кримінальну справу передано на розгляд суду.
11.11.2025 року у провадження Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296, ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
Відтак, після вказаної дати слідчий суддя не має повноважень для розгляду по суті клопотання прокурора Меживського відділу Шахтарської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025041480000315.
Ст.115 КПК України визначено, що строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Згідно положень ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у свої постанові від 22.06.2023 (справа № 221/4554/19) зазначив наступне: «Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.»
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 26, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1