Справа № 826/12512/15
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Файдюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Краснової О.Р.,
представника позивача адвоката Шкаровського Д.О.,
представника відповідача Прутенського К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» (далі - позивач/ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, правонаступником якої є Головне управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач/апелянт/ГУ ДПС у м. Києві), про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2015 року № 0000052204, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 289 322, 00 грн, у тому числі: 231 458,00 грн - основний платіж, 57 864,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2017 року касаційну скаргу ТОВ «Голдфіш-інвест-буд» задоволено частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2017 року прийнято справу до провадження.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399, передано судову справу Волинському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 826/12512/15, провадження у цій адміністративній справі поновлено та замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39669867) правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року позов «Голдфіш-Інвест-Буд» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12 лютого 2015 року № 0000052204.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» судовий збір в розмірі 487,20 гривень.
Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року заяву представника позивача Шкаровського Дениса Олеговича про відшкодування судових витрат в адміністративній справі за позовом ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» судові витрати у сумі 15 000, 00 гривень.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року - без змін.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року - без змін.
28 липня 2025 року товариством з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» подано заяву, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року, яким вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 50 640, 00 грн у зв'язку із апеляційним переглядом рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 22 липня 2025 року у справі № 826/12512/15, не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. Заявник посилається на положення пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, згідно з якими суд, що ухвалив рішення, може постановити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати. Ним понесено витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 50 640, 00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 19 червня 2018 року, додатковою угодою № 11, рахунком адвокатського об'єднання «ВБ Партнерс» № 11/2 від 16 липня 2025 року, актом приймання-передачі послуг від 23 липня 2025 року та платіжними документами. Усі ці докази подано в межах процесуального строку, визначеного частиною сьомою статті 139 КАС України, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Також наголошено, що відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду (зокрема постанови від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15 та постанови Великої Палати від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19), обов'язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу покладається на сторону, яка просить про їх зменшення, а суд не має права втручатися у договірні відносини між адвокатом і клієнтом.
В запереченні на заяву ГУ ДПС у м. Києві зазначило, що позивач безпідставно заявив до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 640, 00 грн, оскільки цей розмір є завищеним, не відповідає складності справи та не підтверджує реальність і необхідність таких витрат. Предмет спору у справі був нескладним, охоплював лише один епізод спірних правовідносин, не вимагав значних зусиль чи часу з боку адвоката, а також не мав великого обсягу доказової бази чи складної правової аргументації. У запереченні наведено посилання на статті 132, 134, 139 КАС України, відповідно до яких витрати на правничу допомогу мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони. Податковий орган підкреслює, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати, якщо встановить, що розмір гонорару є неспівмірним або завищеним з огляду на принципи справедливості, пропорційності та верховенства права. ГУ ДПС у м. Києві посилається на судову практику Верховного Суду, зокрема, постанови від 28 грудня 2018 року у справі № 826/856/18, від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18 та від 13 лютого 2019 року у справі № 826/7806/17, де вказано, що суд має право зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, якщо вони не підтверджені належними доказами або є непропорційними складності справи. Також наведено посилання на позицію ЄСПЛ (справа East/West Alliance Limited v. Ukraine, №19336/04; Лавентс v. Латвії), відповідно до якої відшкодуванню підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані витрати.
Вирішуючи подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 826/12512/15, колегія суддів враховує наступне.
За пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Про це саме зазначено в частині третій статті 143 КАС України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені умови позивачем дотримані, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу повідомлено суд про стягнення з відповідача понесених судових витрат, а відповідна заява подана протягом п'яти днів з дня проголошення рішення.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий самий правовий підхід застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Про таке йдеться також в іншій практиці ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01): заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2018 року між Адвокатським об'єднанням «ВБ ПАРТНЕРС» (далі - Адвокатське об'єднання) та ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за пунктом 1.11 якого Адвокатське об'єднання зобов'язалось надати Клієнту правову допомогу (здійснити певні дії та/або здійснювати певну діяльність), передбачену цим Договором та додатковими угодами до нього, а Клієнт зобов'язується оплатити послуги Адвокатського об'єднання та виконати інші обов'язки, передбачені цим Договором та додатковими угодами до нього.
Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 11 від 17 березня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 19 червня 2018 року, виконавець здійснює оплату вартості послуг, визначених у пункті 1 даної Додаткової угоди, наданих під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі суми в гривні, визначеної як грошовий еквівалент 3 000 дол. США за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день підписання рахунку; в суді апеляційної інстанції в розмірі суми в гривні, визначеної як грошовий еквівалент 1 000 дол. США за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день підписання рахунку; в суді касаційної інстанції в розмірі суми в гривні, визначеної як грошовий еквівалент 500 дол. США за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день підписання рахунку, що сплачується клієнтом протягом трьох днів з дня підписання рахунку.
З акту приймання - передачі виконаних робіт та наданих послуг № 11/2 від 23 липня 2025 року за договором про надання правової допомоги від 19 червня 2018 року вбачається, що Адвокатським об'єднанням були надані такі послуги з надання правничої допомоги: аналіз апеляційних скарг у справі № 826/12512/15; підготовка відзивів на апеляційні скарги на рішення від 28 квітня 2025 року та додаткове рішення від 14 травня 2025 року у справі № 826/12512/15; представництво інтересів у судовому засіданні 22 липня 2025 року.
Вартість вказаних послуг становить 50 640, 00 грн.
Відповідно до інформаційного повідомлення про зарахування коштів від 25 липня 2025 року № 1283 вказана сума сплачена ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» на рахунок Адвокатського об'єднання.
Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку суд зобов'язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В даній правовій ситуації колегія суддів вважає, що визначений стороною та його адвокатом розмір гонорару у розмірі 50 640, 00 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на конкретні обставини справи.
Згідно з вимогами частини дев'ятої статті 139 КАС України сума відшкодування має відповідати принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності.
Тому, враховуючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, вже сформовану правову позицію позивача під час неодноразового розгляду справи протягом більше десяти років, обсяг відзивів та їх зміст, наданого представником позивача, його участі в одному судовому засіданні, колегія суддів вважає, що сума, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу, у розмірі 10 000, 00 грн є справедливою та достатньою.
Керуючись статтями 139, 143, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» (адреса: 02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1В, офіс В701) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) витрати на правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.
Повний текст постанови виготовлено 12.11.2025.