13 листопада 2025 р. Справа № 520/2552/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі № 520/2552/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначену рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу. Одночасно, відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити. Визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 року по справі №520/2552/25, наведені Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних причин такого пропуску.
Військовою частиною НОМЕР_1 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви скаржник зазначає, що особовий склад військової частини НОМЕР_1 , у тому числі представник відповідача - помічник командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи, 08.03.2025 року перейшов під оперативне командування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за місцем розташування АДРЕСА_1 , тобто залучено до виконання бойових завдань в якості сил та засобів тимчасово штабу управління угруповання військ. Після чого, 10.05.2025 представник відповідача у складі відповідача військової частини НОМЕР_1 вибув з району виконання бойового завдання АДРЕСА_1 в оперативне підпорядкування НОМЕР_2 ошп ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". З 13.06.2025 по теперішній час, представник відповідача військової частини НОМЕР_1 задіяний з метою виконання бойових завдань у складі батальйонно-тактичної групи створеної відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних сил України №13680 ДПУ-3 від 13.06.2025 року, бойового розпорядження НОМЕР_2 окремого штурмового полку №174/дск від 13.06.2025 року. Таким чином представник відповідача разом із особовим складом військової частини НОМЕР_1 вибув в зону ведення бойових дій з 08.03.2025 та задіяний в заходах із захисту та оборони України по теперішній час в зоні їх виконання. Неодноразові переміщення з одного напрямку наступу з боку ЗС РФ на інший протягом незначного проміжку часу, складні умови, технічні складнощі в організації належної роботи, пріоритетність забезпечення належної роботи пов'язаної з виконанням бойових завдань, ускладнювали належне виконання представником відповідача покладених КАС України процесуальних обов'язків сторони адміністративного процесу. В умовах реальної бойової обстановки не було можливості своєчасно реагувати на отримані копії процесуальних документів та підготувати відзив у визначений строк під час розгляду справи у суді першої інстанції, а згодом своєчасної подачі апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 520/2552/25.
Перевіривши доводи заяви та матеріали електронної справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, оскаржуване рішення ухвалено 07.04.2025 в порядку спрощеного провадження, тоді як апеляційна скарга подана 04.10.2025, тобто, поза межами тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, копія оскаржуваного судового рішення доставлена до електронного кабінету відповідача 10.04.2025 року о 01:59 год., а тому тридцятиденний строк на подання апеляційної скарги з моменту отримання копії оскаржуваного рішення спливав 10.04.2025.
Колегія суддів зауважує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 у справі № 240/3354/21.
В даному випадку судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Щодо посилання відповідача про те, що представник відповідача - помічник командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи, 08.03.2025 року перейшов під оперативне командування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за місцем розташування АДРЕСА_1 , тобто був залучений до виконання бойових завдань в якості сил та засобів тимчасово штабу управління угруповання військ. Після чого, 10.05.2025 представник відповідача у складі відповідача військової частини НОМЕР_1 вибув з району виконання бойового завдання АДРЕСА_1 в оперативне підпорядкування НОМЕР_2 ошп ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". З 13.06.2025 по теперішній час, представник відповідача військової частини НОМЕР_1 задіяний з метою виконання бойових, колегія судів повідмоляє наступне.
Відповідно до ст. 99 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548 - XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в бригаді. Під час збройного конфлікту помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) виконує обов'язки юридичного радника командира бригади. Юридичний радник командира бригади під час збройного конфлікту надає консультації командуванню щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.
Згідно з ст. 100 вказаного Закону помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) зобов'язаний: організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавства в бригаді, надавати командуванню пропозиції та консультації щодо вирішення питань правового забезпечення діяльності бригади; перевіряти відповідність вимогам законодавства проектів наказів, інших документів правового характеру, що подаються на підпис командирові бригади, та візувати їх після погодження з відповідними службовими особами; надавати письмовий висновок командирові бригади з роз'ясненням та пропозиціями щодо юридично обґрунтованого вирішення відповідних питань у разі невідповідності проекту наказу чи іншого документа правового характеру вимогам законодавства; здійснювати правове забезпечення господарської діяльності бригади, брати участь у підготовці, укладенні та здійсненні контролю за виконанням господарських договорів, організовувати претензійну роботу, готувати позови та скарги до суду; за дорученням командира бригади представляти інтереси бригади в судах та інших органах; аналізувати наслідки розгляду претензій, позовів та справ у судах і подавати командирові бригади пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення діяльності бригади; надавати висновки щодо законності списання матеріальних цінностей та давати правову оцінку фактам нестач, крадіжок, псування військового майна, готувати матеріали про відшкодування за рахунок винних осіб завданих державі матеріальних збитків, надавати правову допомогу при проведенні розслідувань за цими фактами; сприяти правовими засобами зміцненню військової і трудової дисципліни серед військовослужбовців та працівників бригади; давати правову оцінку фактам порушень військової та трудової дисципліни в бригаді; надавати правову допомогу службовим особам бригади в дотриманні законодавства з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників бригади; організовувати та проводити заходи з правової підготовки та брати участь у правовому вихованні особового складу бригади, правовому інформуванні особового складу, надавати консультації з питань, пов'язаних із діяльністю бригади; організовувати зберігання текстів законів та інших нормативно-правових актів, своєчасне внесення до них відповідних змін, забезпечувати ведення довідкової роботи щодо наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, наказів командира бригади і його прямих начальників.
З указаних вище норм законодавства вбачається, що офіцери юридичної групи як у мирний, так і у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи, безпосередньо не стримують ворога на лінії зіткнення та до їх обов'язків не входить забезпечення підрозділів життєво необхідними речами (зброєю, боєприпасами, продуктами харчування, ПММ), що дає можливість виконувати функціональні обов'язки, зокрема, подавати апеляційні скарги.
Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.
При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує тривалість пропущеного строку.
Так, проміжок часу, який сплинув після ухвалення рішення судом першої інстанції та дати отримання його копії (04.09.2025) до звернення з апеляційною скаргою (27.10.2025), є досить тривалим, та значно перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Поновлення судом строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вищезазначеного, не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 18.04.2022 у справі №380/3597/21, від 29.09.2022 у справах № 640/1896/21, № 340/2274/22.
Також, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17.08.2022 у справі №240/30759/21.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів електронної справи встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято Харківським окружним адміністративним судом 07.04.2025 року в порядку спрощеного провадження. Копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано 10.04.25 о 01:59 год., що підтверджується наявними в матеріалах електронної справи відомостями.
Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на наведені вище положення датою вручення судового рішення є 10.04.2025 року.
Із апеляційною скаргою відповідач звернувся 04.10.2025 року через підсистему "Електронний суд", тобто з пропуском тридцятиденого строку з дня вручення копії оскаржуваного рішення, передбаченого ст. 295 КАС України.
Обґрунтувань та доказів які б підтверджували відсутність у відповідача об'єктивної можливості звернутись із апеляційною скаргою з моменту отримання рішення в електронний кабінет підсистеми "Електронний Суд", скаржник не наводить.
Таким чином, з огляду на відсутність обґрунтувань та доказів підтверджуючих неможливість подати скаржником апеляційну скаргу з дотриманням строку на апеляційне оскарження, на підставі матеріалів електронної справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви скаржника про поновлення процесуального строку для подання даної апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного рішення суду, оскільки з дати отримання (вручення) копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції (10.04.2025) до дати звернення до суду з апеляційною скаргою (04.10.2025), заявником пропущено визначений п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України процесуальний строк.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах електронної справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, а тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.
Згідно довідки про доставку електронного листа Військовою частиною НОМЕР_1 копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано 14.10.2025 року о 03:40 год., що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаної ухвали є 14.10.2025 року.
Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 року не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025по справі № 520/2552/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій