Головуючий І інстанції: Григоров Д.В.
13 листопада 2025 р. Справа № 520/5760/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.05.25 по справі № 520/5760/25
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови виготовити довідку про грошове забезпечення станом 01.01.2023 року з урахуванням середньої заробітної плати по посаді позивача для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії позивача відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) виготовити довідку про грошове забезпечення станом 01.01.2023 року з урахуванням середньої заробітної плати по посаді позивача для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії позивача відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем незаконно не підготовлено оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. для перерахунку пенсії.
Рішенням Харківскього окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року адміністративний позов - задоволений частково. Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.
Визнав протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) щодо не підготовки довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом 01.01.2023 р. за посадою ОСОБА_1 для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії позивача відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ.
Зобов'язав Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та направити до ГУ ПФУ у Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом 01.01.2023 р. за посадою ОСОБА_1 , для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що грошове забезпечення поліцейського виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року був розрахований згідно з постановою № 988 за прирівняною посадою поліцейського, а не за постановою № 704, якою позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги. Постанова №704 не поширюється на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) та поліцейських, оскільки для цієї категорії є постанова № 988, якою визначено складові грошового забезпечення поліцейських та схему окладів поліцейських за спеціальними званнями. Положення постанови КМУ №704 не розповсюджуються на правовідносини позивача із відповідачем, з урахуванням того, що пенсію позивачу призначено як працівнику МВС, тому немає правових підстав для оформлення та видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, зокрема станом на 01.01.2023.
На переконня представника відповідача, у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) були відсутні підстави для виготовлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно вимог Закону №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) із заявою, у якій просив виготовити довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням середньої заробітньої плати за посадою позивача для перерахунку основного розміру пенсії.
Відповідач дій з виготовлення довідки не вчинив, листом від 17.02.2025р. повідомив позивача про відсутність правових підстав для оформлення та надання довідки про грошове забезпечення.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав про визнання протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) щодо не підготовки довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом 01.01.2023 р. за посадою ОСОБА_1 для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії позивача відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ та зобов'язання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та направити до ГУ ПФУ у Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом 01.01.2023 р. за посадою ОСОБА_1 , для перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України № 2262-ХІІ, яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Так, правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію на умовах Закону України № 2262-ХІІ, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону України № 2262-XII.
Частиною третьою статті 43 Закону України № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 цього Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону України № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною 2 статті 51 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону України № 2262-XII, згідно із частинами першою та другою статті 63 якого перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону України № 2262-ХІІ).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
За приписами статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затвердив Порядок № 45, який визначає алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що підставою для проведення перерахунку пенсій особам, які отримують пенсію за нормами Закону України № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Так, 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704 (набрала чинності 01.03.2018), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додаток 1 до Постанови № 704 визначає розміри тарифного коефіцієнту посадових окладів всіх військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу незалежно від виду військового формування, створеного відповідно до законодавства України, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
У свою чергу, у додатку 2 до Постанови № 704 визначено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб, як елемент тарифної сітки, саме для офіцерського складу військовослужбовців.
З наведеного вбачається, що Постанова № 704 визначає порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, до яких ОСОБА_1 , як пенсіонер МВС не відносився.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 45 (зі змінами внесеними Постановою № 103), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 01.01.2016 проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Постановою № 103 доповнено Порядок № 45 додатком 3, який визначає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). За змістом цієї довідки грошове забезпечення передбачає: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, надбавку за стаж служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за почесне звання заслужений чи народний, доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, які мають постійний характер та визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», премію.
Оскільки позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії та їх розмір, які враховуються під час перерахунку пенсії та вказуються у довідці про грошове забезпечення, визначаються постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988.
Так, Постановою № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, зокрема установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1, схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Зміни до схем посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10, якими б змінювався розмір посадового окладу, не вносилися.
Приписами пунктів 4 та 5 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення:
установлювати:
посадові оклади поліцейським та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 2 - 10;
надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Установлення зазначеної надбавки Голові Національної поліції та заступникам Голови здійснюється з дозволу Прем'єр-міністра України або Першого віце-прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністра України за погодженням з Міністром внутрішніх справ;
підвищення за службу в поліції особливого призначення (особам, які безпосередньо виконують функції із забезпечення громадського порядку та безпеки громадян) у розмірі до 100 відсотків посадового окладу;
2) здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Преміювання Голови Національної поліції та заступників Голови здійснюється з дозволу Прем'єр-міністра України або Першого віце-прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністра України за погодженням з Міністром внутрішніх справ і на підставі поданого Міністерством фінансів висновку;
3) надавати поліцейським матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Виплачувати:
1) надбавку за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11;
2) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень - у розмірах та порядку, визначених законодавством;
3) доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;
4) надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі - у розмірі до 20 відсотків посадового окладу. Надбавка виплачується особам, які безпосередньо зайняті на шифрувальній роботі;
5) доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу.
За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;
6) доплату за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов'язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу.
За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;
7) надбавку за почесне звання заслужений - у розмірі 10 відсотків посадового окладу.
Надбавка за почесне звання заслужений виплачується, коли виконання поліцейськими службових обов'язків згідно з посадами збігається за профілем з почесним званням;
8) підвищення на 25 відсотків посадових окладів курсантам за відмінне навчання або отримання відповідної кількості балів за шкалою ECTS за результатами екзаменаційної сесії.
При цьому зміни до Постанови № 988 щодо розмірів додаткових видів грошового забезпечення після 2019 та за нормами, чинними на момент звернення позивача за довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, не вносились.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.08.2022 у справі № 580/493/20, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (п. 4 розділу ІІ Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (п. 5 розділу ІІ Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (п. 6 розділу ІІ Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (п.7 розділу ІІ Порядку № 260); надбавка за почесне звання заслужений (п. 8 розділу ІІ Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (п. 9 розділу ІІ Порядку № 260); доплата за вчене звання (п.10 розділу ІІ Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (п. 11 розділу ІІ Порядку № 260).
Відповідно до положень пункту 12 розділу ІІ Порядку № 260 розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Отже, Порядок № 260, на який посилається позивач у позові, не встановлює нові види грошового забезпечення поліцейських та не змінює їх розміри, а лише визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції відповідно до визначених Постановою № 988 розмірів та видів.
При цьому, після 2019 Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення, якими б вносилися зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій поліцейських або видів їх грошового забезпечення.
Таким чином, позивачем не наведено норм права, а судом апеляційної інстанції не встановлено, згідно з якими законодавством після 2019 були введені нові види грошового забезпечення поліцейським або зміни до розмірів вже встановлених видів грошового забезпечення поліцейських.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що у межах спірних правовідносин, відповідач, відмовляючи позивачу у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2023 з урахуванням середньої заробітної плати по посаді позивача для перерахунку із 01.02.2023 основного розміру пенсії позивача відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ діяв у межах наданих повноважень та у законний спосіб, отже, відсутні і підстави для визнання таких дій протиправними.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року по справі № 520/5760/25, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі № 520/5760/25 скасувати.
Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов