13 листопада 2025 р.Справа № 520/5291/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 520/5291/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у відрахуванні у березні 2025 року з пенсії позивача 45668,4 грн, проведеного не в установленому законом порядку, не на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень, як особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, який брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відраховані у березні 2025 року з пенсії позивача 45668,4 грн, проведені не в установленому законом порядку, не на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень, як з особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, який брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 520/5291/25 - скасовано.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 34455,60 грн після застосування коефіцієнтів до суми перевищення згідно з Постановою КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату за березень 2025 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним (максимальним) розміром та без застосування коефіцієнтів до суми перевищення згідно з Постановою КМУ від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
03.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути і скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, ухваливши нову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у відрахуванні у березні 2025 року з його пенсії 45668,4 грн, проведеного не в установленому законом порядку, не на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень, як особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, який брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відраховані у березні 2025 року з його пенсії 45668,4 грн, проведені не в установленому законом порядку не на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень, як з особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, який брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
В обґрунтування вказаної заяви позивач, із посиланням на ст. 361 КАС України, зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 520/1317/25 його касаційну скаргу задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 520/1317/25 - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у січні 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» № 1 від 03.01.2025, протиправними. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та невиплаченою пенсією за січень 2025 року, в розмірі 45668 (сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії у січні 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 Постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим є протиправними.
Застосувавши нормативно-правові акти, які не урегульовають умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, протиправно обмеживши право позивача на належний соціальний захист, ГУ ПФУ у Харківській області вийшло за межі наданих повноважень, що є беззаперечною підставою для визнання протиправними його дій, а сума недоплаченої пенсії підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідач правом на висловлення свого ставлення до заяви позивача не скористався.
Згідно з частиною другою статті 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду, доводи заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 362 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Зміна правової позиції суду, навіть якщо вона впливає на подібні правовідносини, не є нововиявленою обставиною, оскільки не змінює фактичні обставини справи, що були предметом судового розгляду.
Колегія суддів також ураховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справах № 2а-7523/10/1270 та № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11, від 21 липня 2022 року у справі № 826/10281/16, від 29 вересня 2022 року у справі №560/3507/19 та від 02 травня 2023 року у справі № 420/20522/21, від 19 березня 2025 у справі № 380/20516/21.
Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 826/13811/16, а також від 26 жовтня 2023 року у справі № 283/424/22, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20, від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/400/20 та від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц дійшла подібних висновків і вказала, що нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їхнього урахування судового рішення.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16 вказала, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зауважує, що судова система ґрунтується, зокрема, на принципі правової визначеності, реалізація якого має на меті забезпечення стабільності правового регулювання наявних правовідносин, щоб кожен з їхніх учасників міг бути впевненим у незмінності свого правового статусу, набутих прав та обов'язків.
З огляду на це зміна правової позиції суду в інших подібних справах, так само як і встановлення під час розгляду справ, у яких беруть участь інші сторони, певних конкретних обставин, що стосуються саме цих сторін, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні статті 361 КАС України.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 у справі № 380/20516/21.
В обґрунтування заяви про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 520/5291/25 за нововиявленими обставинами позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.09.2025 у справі № 520/1317/25, у правовідносинах, що є аналогічними до правовідносин сторін у цій справі.
Проте не є нововиявленою обставина, яка виявлена після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок у тлумаченні правових норм, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення.
З огляду на наведені обставини, на які посилається ОСОБА_1 , їх не можна віднести до нововиявлених обставин відповідно до ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів наголошує, що задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам КАС України порушує принцип правової визначеності та право на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
З огляду на зазначене, колегія суддів уважає заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 520/5291/25 за нововиявленими обставинами такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Керуючись ст. 243, 250, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 520/5291/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Русанова В.Б. Бегунц А.О.