12 листопада 2025 р.Справа № 520/8217/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: П'янової Я.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 08.10.25 року по справі № 520/8217/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 10 днів з дня отримання ухвали подати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 520/8217/25;
- попередити відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;
- попередити відповідача, що відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду надати до Харківського окружного адміністративного суду докази в частині здійснення з 01.03.2025 виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду позивач зазначив, що відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №520/8217/25 добровільно не виконані.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 скасувати та ухвалите рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №520/8217/25.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідно до інформації на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України в складових пенсійної виплати на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №520/8217/25 в частині здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром - не відбулось та на теперішній час позивач отримує пенсію у неповному розмірі та з її обмеженням максимальним розміром.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 по справі №520/8217/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 по справі № 520/8217/25 - скасовано в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Прийнято в цій частині постанову про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №520/8217/25 залишено без змін.
Відмовляючи у встановленні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач, вважаючи, що рішення суду на теперішній час не виконано, не позбавлений права звернутися з виконавчим листом до органів виконавчої служби з метою виконання рішення суду в даній справі в примусовому порядку. Вказано, що встановлення судового контролю можливе, якщо заходи з примусового виконання рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження" не призвели до належного виконання судового рішення. Позивачем жодних обґрунтованих доводів щодо неможливості виконання судового рішення в порядку примусового виконання або щодо необхідності встановлення судового контролю за рішенням суду в даній справі в заяві не зазначено.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз наведених приписів процесуального закону дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом функції контролюю за суб'єктом владних повноважень стосовно дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009).
19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за №4094-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень (далі також - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами першої-третьої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до частин першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами частин першої-третьої, десятої та одинадцятої статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з запитом на отримання публічної інформації від 03.09.2025, в якому просив надати інформацію щодо виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №520/8217/25.
Відповідно до листа ГУ ПФУ в Харківській області від 10.09.2025 повідомлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №520/8217/25 знаходяться на опрацюванні та будуть виконані відповідно до Порядку здійснення з бюджету ПФУ видатків на виплату пенсій на виконання судових рішень, затвердженого постановою КМУ №821 від 14.07.2025.
В подальшому, ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з запитом на отримання публічної інформації від 16.09.2025 з аналогічними питанням щодо виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №520/8217/25.
Листом ГУ ПФУ в Харківській області від 24.09.2025 ОСОБА_2 повідомлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №520/8217/25 знаходяться на опрацюванні та вказано, що видатки на оплату нарахованих пенсій за рішенням суду за минулий час та перерахованих пенсій за рішеннями суду здійснюється за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті ПФУ на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Також, до матеріалів справи позивачем надано дані з електронної пенсійної справи, сформовані станом на 29.09.2025, відповідно до якої встановлено, що сума останньої виплати становить 34452,03 грн.
Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 16387,01 грн., з урахуванням індексації 26854,98 грн. з урахуванням доплати 35568,73 грн, базовий розмір пенсії (23410,02*70%) 16387,01 грн., індексація базового ОСНП 2022 (16387,01*0,1400) 2867,73 грн., індексація базового ОСНП 2023 (19254,74*0,1970) 4600,24 грн, індексація базового ОСНП 2024 (20754,74*0,0796) 1500,00грн., індексація базового ОСНП 2025 (22254,74*0,1150) 1500,00 грн., в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від 26854,98 грн. - 6713,75 грн., щомісячна доплата до 2000,00 грн. відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 - 2000,00 грн., інвалід війни 3 групи - 708,30 грн., 50 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) 36327,03 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії 34452,03 грн.
Отже, враховуючи дані з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 вбачється обмеження пенсії максимальним розміром, тоді як постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 визначено право позивача на виплату з 01.03.2025 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Водночас, приймаючи оскаржувану ухвалу від 08.10.2025 суд першої інстанції вказані обставини не врахував та не здійснив належної перевірки обставин, що мають значення для правильного вирішення порушеного позивачем питання.
Також, до суду апеляційної інстанції позивачем надано дані з електронної пенсійної справи, сформовані станом на 28.10.2025, відповідно до якої встановлено, що сума останньої виплати становить 27246,91 грн.
Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 16387,01 грн., з урахуванням індексації 23181,19 грн. з урахуванням доплати 28976,49 грн, сума доплати до попереднього основного розміру пенсії 23733,47 грн., основний розмір пенсії з урахуванням доплати 52709,96 грн., базовий розмір пенсії (23410,02*70%) 16387,01 грн., індексація базового ОСНП 2022 (16387,01*0,1400) 2294,18 грн., індексація базового ОСНП 2023 (18681,19*0,1970) 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2024 (20181,19*0,0796) 1500,00грн., індексація базового ОСНП 2025 (21681,19*0,1150) 1500,00 грн., в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від 23181,19 грн. - 5795,30 грн., інвалід війни 3 групи - 708,30 грн., 50 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) 53468,26 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії 32585,03 грн. та з урахуванням пониження суми згідно ПКМУ № 1 від 03.01.2025, до виплати 27246,91 грн.
Тобто, з враховуючи дані з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 станом на 28.10.2025 вбачється як обмеження пенсії максимальним розміром, так і застосування понижуючих коефіцієнтів, тоді як рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 визначено право позивача на виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19, 129-1 Конституції України та ст. 14 КАС України, судові рішення, які набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України. Отже, органи державної влади зобов'язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тоді як блокування виконання рішень суду є неприпустимим проявом адміністративного свавілля та суперечить засаді правової держави.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що позивач, вважаючи, що рішення суду на теперішній час не виконано, не позбавлений права звернутись з виконавчим листом до органів виконавої служби з метою виконання рішення суду в даній справі в примусовому порядку, колегія суддів вважає помилковим, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 382 КАС України, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Варто зазначити, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, ст. 382 КАС України, має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи, запобігає неналежному виконанню обов'язків, пов'язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Підставами застосування таких заходів впливу є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегія суддів повторно зазначає, що відповідно до ст. 382, ст. 382-1 КАС України, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду так і встановлений строку для подання звіту про його виконання розглядає суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового та передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 по справі №520/8217/25 скасувати.
Адміністративну справу №520/8217/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду - для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Я.В. П'янова В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 13.11.2025 року