13 листопада 2025 року справа №200/1408/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 р. у справі №200/1408/25 (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо не переведення ОСОБА_1 , на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.01.2025 № 056750001054;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи державної служби: з 16.11.1993 по 30.12.2024 - періоди роботи в органах державної податкової служби;
- призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з дати звернення, а саме: з 20.01.2025, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.01.2025 року № 11/05-99-10-02-18 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2024 року від 14.01.2025 № 12/05-99-10-02-18 виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.01.2025 №056750001054, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на інший вид пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 16.11.1993 по 21.01.2003, з 23.01.2003 по 26.09.2016, з 30.12.2016 по 30.12.2024 та перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з 20.01.2025, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.01.2025 року № 11/05-99-10-02-18 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2024 року від 14.01.2025 №12/05-99-10-02-18 виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області.
В решті заявлених вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування зазначено, що згідно п. 3 Порядку право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону мають особи, після досягнення відповідного віку (чоловіки, які досягли віку 62 роки, жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Суд дійшов до хибних висновків щодо наявності підстав для зарахування періоду роботи з 16.11.1993 по 30.12.2024 на відповідних посадах в державній податковій службі до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII, коли позивачці були присвоєні спеціальні звання.
Постановою 823 визначені форми довідок про заробітну плату державних службовців, які видаються для призначення пенсій згідно із пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Оскільки 20.01.2025 позивачка звернулася із заявою щодо переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», відтак зобов'язання суду І інстанції здійснити перерахунок пенсії з врахуванням довідки від 14.01.2025 №11\05- 99-10-02-18, виданої станом на січень 2025 є протиправним і підлягає скасуванню. Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №11/05-99-10-02-18 від 14.01.2025, видана станом на січень 2025 року та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №12/05-99-10-02-18 від 14.01.2025 року, не відповідають вимогам Порядку №622 та форми довідок не відповідають встановленому зразку, визначеному Постановою №823.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та отримує пенсію за віком згідно Закону України №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка призначена з 05.09.2018.
20 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії, а саме на пенсію відповідно до Закону України “Про Державну службу».
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27 січня 2025 року №056750001054 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії. У вказаному рішенні зазначено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 26.07.1982 та довідки №4/05-99-11-02-20 від 16.01.2025, встановлено що ОСОБА_2 з 16.11.1993 по 30.12.2024 працювала в органах Державної податкової служби України. Наявний запис про прийняття присяги державного службовця 15.02.1994. 30.08.1994 присвоєно 13 ранг державного службовця. 09.04.1997 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби III рангу». 09.04.2000 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби 2 рангу». 01.08.2002 присвоєна 6 категорія 12 ранг державного службовця. 23.05.2005 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби I рангу». 05.06.2007 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби 3 рангу». 01.08.2013 присвоєно черговий 11 ранг державного службовця. 26.12.2023 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи III рангу». Отже, для зарахування періодів роботи в органах Державної податкової служби України до стажу державної служби підстави відсутні, оскільки у період роботи у вказаних органах ОСОБА_1 присвоювались спеціальні звання.
Судом з трудової книжки позивача та довідки від 16 січня 2025 року №4/05-99-11-02-20 встановлено, що у період з 16.11.1993 по 21.01.2003, з 23.01.2003 по 26.09.2016, з 30.12.2016 по 30.12.2024 позивач працювала на різних посадах в податкових органах України.
При цьому, в період роботи в якій позивачу присвоювались спеціальні звання, а саме:
30.08.1994 присвоєно 13 ранг державного службовця;
09.04.1997 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби III рангу»;
09.04.2000 присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової служби ІІ рангу»;
01.08.2002 присвоєна 6 категорія 12 ранг державного службовця;
23.05.2005 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби I рангу»;
05.06.2007 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби 3 рангу»;
01.08.2013 присвоєно черговий 11 ранг державного службовця.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України "Про державну службу".
01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закону №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII - 01.05.2016, право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 р. за результатом розгляду зразкової справи № 822/524/18.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (далі Закон № 509-XII) (чинного до 19.11.2012), правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Частина сьома статті 15 Закону № 509-XII визначає, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону № 509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частина четверта статті 15 Закону № 509-XII передбачає, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Тобто цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Згідно з положеннями статті 6 Закону № 509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно з абз. 2 п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (чинного до набрання законної сили Законом № 889-VIII, далі Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Згідно записів трудової книжки позивача ОСОБА_1 у період з 16.11.1993 по 30.12.2024 працювала на різних посадах в податкових органах України. Крім того, 30.08.1994 позивачу присвоєно 13 ранг державного службовця, 09.04.1997 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби III рангу», 09.04.2000 присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової служби ІІ рангу», 01.08.2002 присвоєна 6 категорія 12 ранг державного службовця, 23.05.2005 присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової служби I рангу», 05.06.2007 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби 3 рангу», 01.08.2013 присвоєно черговий 11 ранг державного службовця.
Зважаючи на те, що як Законом № 889-VIII, так і нормами раніше чинних Законів № 3723-XII, № 509-XII та Порядку № 283 було передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що Позивач з 16.11.1993 по 30.12.2024 працювала в органах державної податкової служби, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, то всі періоди роботи (служби) позивача на посадах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.
Щодо доводів апелянта, що періоди роботи з 16.11.1993 по 30.12.2024 на відповідних посадах в державній податковій службі, коли позивачці були присвоєні спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до пунктів 343.1 - 343.2 статті 343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.
Відповідно до записів трудової книжки сер. НОМЕР_2 , Позивачу (в частині спірних періодів):
30.08.1994 присвоєно 13 ранг державного службовця;
09.04.1997 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби III рангу»;
09.04.2000 присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової служби ІІ рангу»;
01.08.2002 присвоєна 6 категорія 12 ранг державного службовця;
23.05.2005 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби I рангу»;
05.06.2007 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби 3 рангу»;
01.08.2013 присвоєно черговий 11 ранг державного службовця.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839, що був чинним до 16.10.2020 (далі - Порядок № 839).
Згідно з пунктом 9 Порядку № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами пункту 4 Порядку № 839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22.10.2013 у справі №21-340а13, в якій колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Відступів від зазначеної правової позиції Верховний Суд не здійснював.
У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 Податкового кодексу України та Порядку № 283.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з наведеного, суд встановив, що Відповідач під час розгляду заяви позивача безпідставно виходив з того, що у неї відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.
Частиною другою статті 46 Закону № 889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
При цьому, пунктом 5 Порядку 229 визначено, що стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.
Враховуючи викладене, спірні періоди роботи позивача в податкових органах з 16.11.1993 по 30.12.2024 повинні бути зараховані до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом України "Про державну службу".
Отже, станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) позивач обіймала посаду державної служби і її стаж роботи на посадах, які відносяться до посад державної служби, становив більше 10 років.
Обставини досягнення позивачем пенсійного віку та наявність у неї необхідного страхового стажу відповідач не заперечує.
Таким чином, враховуючи досягнення позивачем пенсійного віку, наявність у позивача достатнього страхового стажу та стажу державної служби станом на 01.05.2016 понад 10 років та той факт, що станом на 01.05.2016 позивач обіймала посаду державної служби, позивач мала право на призначення її пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", станом на момент звернення до відповідача з заявою.
Щодо доводів апелянта, що оскільки 20.01.2025 позивачка звернулася із заявою щодо переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», відтак зобов'язання суду здійснити перерахунок пенсії з врахуванням довідки від 14.01.2025 №11\05- 99-10-02-18, виданої станом на січень 2025 є протиправним і підлягає скасуванню, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.
За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3 - 5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).
У матеріалах справи є довідки за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, а саме: довідка 14.01.2025 року № 11/05-99-10-02-18 та довідка від 14.01.2025 № 12/05-99-10-02-18.
Таким чином, враховуючи, що позивачу вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України №1058, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести позивачку на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з дати звернення, а саме: з 20.01.2025, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.01.2025 року № 11/05-99-10-02-18 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2024 року від 14.01.2025 № 12/05-99-10-02-18 виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області.
Подібний правовий висновок стосовно способу захисту порушеного права викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/6600/24.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 16.11.1993 по 21.01.2003, з 23.01.2003 по 26.09.2016, з 30.12.2016 по 30.12.2024 та перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з 20.01.2025, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.01.2025 року № 11/05-99-10-02-18 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2024 року від 14.01.2025 №12/05-99-10-02-18 виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 р. у справі №200/1408/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025р. у справі №200/1408/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 13 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.Д. Компанієць